Хай Господь буде
розкіш твоя,
і Він сповнить
тобі твого серця бажання!
Псалом 37:4
Радикально! Чи не так?
І взагалі, як це розуміти, щоб Бог був розкішшю людини…
А ще більш радикальніше – що саме ми, і ніхто інший визначає, чи буде
Господь розкішшю, чи ні.
Що таке розкіш?
Це, очевидно, щось дуже цінне. До чого ми не можемо залишатися байдужим. До
чого приліплене наше серце. Що ми надзвичайно цінуємо. Що ми надзвичайно
бережемо. Чому приділяємо головну увагу. Це те, що становить для нас велику
цінність. Що займає важливе місце в нашій свідомості…
Розкіш на те і розкіш, щоб відноситися до цього з особливою увагою!
Ось так і Бог каже – зроби Мене центральним, цінним, найважливішим у своєму
житті. І це маєш зробити ти!
Бог не може займати посереднє, легковажне місце! Ні! Ми Його повинні
святити у своїх думках. Любити всім серцем. Постійно думати про Нього.
Посвячувати себе Йому…
Будування саме таких,
найрідніших, найцінніших відносин із нашим Творцем – це найглибше бажання
нашого єстиства. І коли ми будемо робити це – ми будемо найщасливішими людьми!
І сам Бог буде виконувати бажання нашого серця!
Хіба це нечудово?
Сергій Гула
Коментарі
Дописати коментар