ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ

Не просто бігти для виконання олімпійського гасла: «Головне не перемога, а участь», а точно трудитися так, щоб бути першим, бути кращим для Господа: Хіба ви не знаєте, що ті, хто на перегонах біжить, усі біжать, але нагороду приймає один? Біжіть так, щоб одержали ви! І кожен змагун від усього стримується; вони ж щоб тлінний прийняти вінок, але ми щоб нетлінний. Тож біжу я не так, немов на непевне, борюся не так, немов би повітря б'ючи. Але вмертвляю й неволю я тіло своє, щоб, звіщаючи іншим, не стати самому негідним. (1Коринтянам 9:24-27) Наскільки віддано ми трудимося для Христа. Як ретельно ми виконуємо своє покликання? Чи віддаємо ми всі свої сили, щоб найкращим чином виконати те завдання, яке Бог доручив нам? Чи думаємо ми про ту нагороду, яку Бог має для нас, якщо ми будемо ретельно трудитися? На жаль, часто буває, що ми своє покликання виконуємо з опущеними руками, докладаючи мінімум зусиль… ми мало робимо для Господа. Ми стали сьогодні занадто ліниві та комфор...

Сама думка,про те, що Ісус Христос вибрав нас – окрилює. Невже Бог знає мене? Невже Він хоче, щоб я зробив щось особливе для Нього? Невже я маю важливе місце в Його плані? Виходить, що так, Ісус нас знав перше народження. Він вже мав для нас план життя і Він очікує, що ми його виконаємо. Ми вибрані не для того, щоб гордитися цим, а щоб відчувати особливу міру відповідальності через Божественне вибрання. Адже, вибрані то не всі… Вибрані ми! Не ви Мене вибрали, але Я вибрав вас, і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід, і щоб плід ваш зостався, щоб дав вам Отець, чого тільки попросите в Імення Моє. (Івана 15:16) Боже вибрання має чітку мету для нас – приносити плід, результат нашого життя. І не просто результат, а виправдання очікування самого Бога. Ми маємо трудитися саме в цьому, де Христос нас бачить. Але перед тим, як приносити плід, Господь зазначає, що він нас настановив, в інших місцях писаннях сказано, забезпечив, озброїв, дав настанови як краще жити та пл...

Всі шукають свого. Шукають гарного заможного та щасливого життя. Здається, що це нормально, так має бути! Кожна людина повинна ж бути зацікавлена, щоб шукати собі добра… Але чи це, дійсно, нормально? Чи так передбачав Бог, що створив нас? В одному із відривку послання Апостола Павла можемо знайти достатньо радикальні слова: Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас. Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового. Филипянам 2:20-21 Чомусь для нас, для людей так важко зробити своїм акцентом життя пошуки Бога і Його діл, а не свого збагачення, своєї слави, визнання, пошани, свого добра... ми вирішили ставати особистими ковалями свого щастя. Ми не знаємо, тай в принципі не хочемо знати як же шукати Бога. Як відректися від свого і почати прагнути Божого… Але необхідно навчитися шукати того, що є істинним та вічним! Варто здійснити переоцінку власного життя, щоб шукати в житті найперше, що Бог приготував нам від початку. Варто постійно шукати Його, ...

Напевно, кожен із нас хоча б раз в житті задавався питаннями: « А що є істинною в житті, чи вона взагалі існує?. Якщо вона існує, то де вона, як її можна досягнути? ». Очевидно, що істинна має бути. Оскільки, якщо її немає, то наше існування на землі позбавлене сенсу. Ми чітко розуміємо, що є добром, а що є злом. Що є правильним, а що неправильним. А як щодо того, щоб розуміти що є істинною, а що не є істинною! Щоб істинну знайти, потрібно докласти зусиль. Рідко, коли вона просто так «падає на голову». А як казав один із мудреців: «ще потрібно дозволити істинні знайти нас…». Глибокі слова… Істинна, очевидно, що потрібна для кожного. Знаючи її можна побудувати життя таким способом, яке буде приносити глибокий зміст життя, реалізацію свого покликання та потенціалу, любов, віру, правильність рішень у складних ситуаціях… Небагато хто міг похвалитися, що вони, дійсно, досягли істинни, а ще менше могли точно стверджувати, що вони є істинною життя. Саме Ісус Христос, прийшовши ...

Американська чиновниця може стати першою християнкою в США, посадженою у в'язницю через відмову реєструвати одностатеві шлюби. Зараз вона відправлена ​​ під варту. Кім Девіс - окружний посадовець округу Роуен штату Кентуккі, в її обов'язки входить видавати свідоцтва про укладення шлюбу. Девіс відмовляється це робити для гоміків, тому що це суперечить її релігійним переконанням - вона християнка. « Я все зважила, і я готова йти до в'язниці, - говорить вона, - Справа не в геях або лесбиянках. Справа в тому, що потрібно дотримуватися закон Божий. Легко говорити про свою віру, а ви спробуйте робити так, як віра наказує робити. Я дуже тверда у своїй вірі. Я не залишаю совість і душу в автомобілі, перш ніж почати роботу. І не роблю вигляд, що я не така, яка є ». Девіс була обрана на цю посаду в листопаді минулого року. І так як її не призначили на цю посаду, а обрали, місцева влада звільнити її не можуть. Девіс ж відразу після того, як були легалізовані одностатеві шлюби...

Одного дня, Папа Франциск прокинувся вранці і пішов до свого залу, де у дверях на варті, був член Швейцарської гвардії. Папа запитав його: "Що ти тут робиш, Т и тут всю ніч?" "Так," відповів здивовано охоронець. "Весь час на ногах?" Запитав Папа. "Святий Отець, це мій обов'язок, який я прийняв від свого попередника." "Ви не втомилися?" "Це мій обов'язок, Ваша Святосте, щоб піклуватися про вашу безпеку." Франциск подивився трохи, а потім пішов у свою квартиру і повернувся і приніс стілець ". І тепер, принаймні, трохи посиди і відпочинь" Охоронець був в шоці і сказав, "Святий Отець, я вибачаюся, але я не можу! Правила не дозволяють це." "Правила кажуть, що?" "Заповіді моїх капітанів, Святий Отець." Папа посміхнувся і сказав: "?..... Говорите цілком добре, я Папа, і я наказую сісти" Так, вони знайшла спільність між правилом і Папою. Він сів. Папа повернувся ...