КРАХ СОЛОМОНА ТА УРОКИ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ПОКОЛІНЬ

КРАХ СОЛОМОНА ТА УРОКИ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ПОКОЛІНЬ

Ми, як правило, звикли захоплюватись Соломоном, його мудрістю, славою та багатством. Але, насправді, життя Соломона виявилось також і достатньо трагічним, особливо для майбутніх поколінь. 
Соломон здійснив в житті такі жахливі помилки, які дуже дорого коштували як йому, так і всьому Ізраїльському народу… і як жаль, що пройшло так багато століть, а і ми продовжуємо повторювати помилки Соломона, підтверджуючи старе, як світ твердження: «найбільший урок історії в тому, що ніхто не вчиться з помилок історії».

Все починалось дуже добре для Соломона, особливо коли він став царем Ізраїлю, хоча міг і не стати, Адонія, брат його, сам себе проголосив царем Ізраїлю, та Боже благовоління було на Соломоні – і він став царем.

На початку царювання, царство Соломона дуже укріпилося – він переміг всіх своїх ворогів, розширив кордони свого царства, встановив мир зі всіма навколишніми країнами, особливо з Єгиптом, Соломон побудував величний храм для Бога, а сама країна стала процвітаюча… чому це відбувалося? Думаю, головна причина описана у третій главі книги 1 Царів у третьому вірші:

І полюбив Соломон Господа, щоб ходити постановами свого батька Давида, тільки й він приносив жертви та кадив на пагірках.

1 – Соломон дуже сильно полюбив Господа;

2 – Він ходив постановами свого батька, Давида: 

І будеш ти стерегти накази Господа, Бога свого, щоб ходити Його дорогами, щоб стерегти постанови Його, заповіді Його, та устави Його й свідчення Його, як писано в Мойсеєвім Законі, щоб тобі щастило в усьому, що будеш робити, і скрізь, куди звернешся, щоб виповнив Господь слово Своє, яке говорив мені, кажучи: Якщо сини твої будуть стерегти дороги свої, щоб ходити перед лицем Моїм у правді всім своїм серцем та всією душею своєю, то, сказав: Не буде переводу нікому від тебе на троні Ізраїлевім! (1 Царів 2:3)

Прийшов спокій, прийшло неймовірне багатство, прийшла слава, прийшов комфорт – і здається, що ще більше потрібно, щоб ще сильніше любити Бога та ще відданіше служити йому???

Та ні, після великих благословінь Божих прийшла велика зрада, прийшов блуд, прийшло охолодження любові до Бога та ревності по Ньому і його роботі. (Як це схоже на нас!!!)А все тому, що:

І сталося на час Соломонової старости, жінки його прихилили його серце до інших богів (які сьогодні боги для нас є, яким ми більше любимо, аніж Бога, більше виділяємо часу, аніж Богу…); і серце його не було все з Господом, Богом, як серце його батька Давида. І пішов Соломон за Астартою, богинею сидонською, та за Мілкомом, гидотою аммонітською.

І робив Соломон зле в очах Господніх, і не йшов певно за Господом, як його батько Давид.

(1Цар.11:4-6)

Серце Соломона перестало бути відданим Богу на всі 100%, Соломон почав грішити, служитиза іншими богами, любити жінок та розкішне життя більше, аніж Бога…

Тобто, Соломон не дотримав дві прості умови благословення: любити Господа всім серцем та ходити Його постановами через що прийшло велика розплата:

-     Розкол царства та захоплення його ворогами;

-     Війни з іншими народами;

-     Відступництво народу від Бога;

-     Особистий супротивник для Соломона.

Через непослушання, безвідповідальність та комфортність одного – прийшло горе для багатьох - для всього народу!

Як правило, більшість людей, які приходять до Бога, приходять тому що їх заставили важкі життєві обставини: горе, бідність, хвороба, розпач, відсутність сенсу життя… Бог починає помагати нам і благословляти нас. І спочатку ми дуже сильно прикіпаємо до Господа, ми Його дуже любимо, ревно служимо, багато жертвуємо часом, грошима, постами, молитвами…

Але проходить трохи часу, приходить достаток, вирішилась проблема, з якою ми прийшли до Бога, приходить забезпечення, приходить комфорт, і – парадокс, замість того, що ще більше любити Бога і служити Йому – ми заспокоюємося, ми вже не так ревно шукаємо Бога, нам вже важко годину часу приділити для молитви, нам вже не обов’язково так жертвувати, як ми раніше жертвували, ми вже забули про пости, нічні молитви, про ревність виконання Божої справи – ми продовжуємо наступати на "граблі Соломона".

А що думає Бог? Чи не боляче Йому від нашого зрадництва – Він все для нас зробив, благословив, явив велику милість, а ми обернулись до нього спиною, задовіляняючись власним комфортом, а часто і потаємним гріхом. 

В нас є вибір в житті – чи залишиться таким вірним Богу, як Давид, через що, навіть у відступництві Соломона, він благословлявся цим послушанням, чи через достаток і комфорт, перестати пристрасно любити Бога, шукати Його, ревно служити Йому або відійти від Бога, догоджаючи власні плоті, через що неодмінно прийде горе!!!

 Те,  чи будемо ми, наша сім`я, а може і країна, благословенні чи ні, залежить від того, як ми з роками ходимо з Богом!!! Випробування славою, багатством, комфортом, часом - одні з найголовніших у нашому житті - давайте їх пройдемо достойно, щоб у кожному часі прославлялося ім'я Господнє. 

Дійсно, час несе в собі небезпеку, небезпеку охолодження любові до Бога, ревності по Його пізнанню і служінні Йому. Небезпеку комфорту та того, щоб ми почали любити щось чи когось більше, аніж Бога!!! Але ми повинні бути розумними, навчитися на помилках інших, і розуміти, що кожен наступний рік ходіння з Богом – це наша перемога, особливо, коли ми свідомо даємо собі звіт, як ми шукаємо Бога, скільки часу цьому виділяємо (а з роками – цей час має збільшуватись, а не зменшуватись!!!), як ми любимо Бога, чи наша любов не охолола, що ми робимо, щоб сколихувати нашу любов, як ми служимо Богу і людям, чи не стало нам байдуже, а коли ми останній раз по-справжньому жертвували для Бога і людей??? Чи вже робота та нажива до багатства затьмарило наш розум, що ми не маємо часу для Бога, чи вже комп’ютер та телевізор стали нашими богами, чи щось інше, чому ми виділяємо набагато більше часу, аніж Богу…

 Ми повинні постійно перевіряти свій стан, розуміючи, що чим більше ми часу з Богом, чим більше ми благословенні - тим більше є небезпека віддалятися від Бога, тому потрібно робити конкретні зусилля, щоб навпаки ще сильніше любити Господа та глибше пізнавати Його.  

sg