ЧОМУ МИ НЕ ХОЧЕМО ЧУТИ ГОЛОС БОЖИЙ?

ЧОМУ МИ НЕ ХОЧЕМО ЧУТИ ГОЛОС БОЖИЙ?

Чому ми не хочемо чути голос Божий, хоча, як правило, ми хочемо чути Його голос та ту частину Божого слова, яка говорить про добро, захист, благословіння. Ми навіть вивчаємо на пам`ять псалми, які про це говорять, наприклад псалом 90. А як щодо того, щоб вивчати місця писання з Біблії, які говорять про суд, про застереження, про обмеження, про те, що є гріхом – я таких людей не зустрічав.

Вся проблема в нашій людській природі. Ми не любимо, коли нас хтось критикує, виправляє, наставляє. Часто ми горді, непослушні, самі собі на розумі, ми не любимо звітувати… 

Більше того, ми не любимо тієї ситуації, коли потрібно підкорити свою волю чужій волі, зробити те, що не нам хочеться, а комусь іншому, навіть якщо це наш Господь! Чи не в цьому основна відповідь – чому ми не хочемо слухати слова Божі, голос Божий? Думаю, що так. І, як правило, це відбувається на рівні підсвідомості, ми не хочемо про це задумуватися.

Нам же ж комфортніше жити за своїми, усталеними правилами. Нам комфортніше просто бути зайнятим чимось, і щоб ніхто не втручався в особисте життя, навіть Бог... Нам набагато легше просто поспати, аніж знаходити достатньо часу, щоб молитися і чекати слова Божого на кожну ситуацію в нашому житті. 
Не говорячи вже про те, що невід'ємним фактом отримання відповіді від Господа є жертовність. Думаю в цьому друга основна причина – чому ми не хочемо чути голос Бога. Нам важко робити те, щоб знайти достатність часу перебування в присутності Божій! А ще важче зробити те, що відкрив нам Господь, бо це може кардинально суперечити нашому бажанню або усталеному графіку життя!

Скажіть, але як так може бути, що Того, Кого ми називаємо Господом – ми не хочемо слухати і робити те, що є Його воля??? Парадокс – чи не так?

Переконаний, що найбільше надбання будь-якої віруючої людини – є вміння чути голос Бога, і виконувати Його волю згідно з почутим словом, як написано:

Надійся на Господа всім своїм серцем, а на розум свій не покладайся! Пізнавай ти Його на всіх дорогах своїх, і Він випростує твої стежки.  (Притчі 3:5-6)

А що ми робимо для того, щоб пізнавати Господа на всіх наших дорогах? Скільки ми для цього часу виділяємо? Відповідь за кожним із нас.

У цьому руслі найбільшим парадоксом може бути те, що ми щодня повторяємо одну добре знайому нам молитву:

Отче наш, що єси на небесах! Нехай святиться Ім'я Твоє, нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі. (Матвія 6:9-10)

Ми ж молимось про волю Божу як на небі, так і на землі.  Як можна здійснювати волю Божу на землі, коли ми не пізнаємо її та не знаємо її - яка воля Божа на небі для мене, мого майбутнього, моєї сім`ї, моєї професії, мого служіння?

Що робити в цій ситуації, щоб ми все ж таки були людьми, які чують голос Бога завжди. Адже Бог нежадібний на своє слово і бажає завжди до нас говорити.

1.    розкаятись в тому, що плануємо своє життя без Бога;

2.    почати бажати та прагнути чути голос Божу та пізнавати Його волю на конкретні обставини свого життя;

3.    виділити стабільний тривалий час, щоб молитись за кожну із своїх ситуації і чекати слова від Господа;

4.    прийняти рішення, що щоб Господь нам не відкрив би – ми обов'язково з Його допомогою це зробимо;

5.    обов'язково робити те, що відкрив Господь разом з Ним!

6.    Необхідно бути готовим, щоб жертвувати, особливо своїм комфортом, і підкорювати своє «я» Господній волі.

7.    записувати все те, що відкрив Господь. Дуже добре мати окремий зошит, розділивши сторінки на дві частини: перша – "що мені сказав Господь", друга – "я виконав наступні дії"…

Найбільша перевага та сила людини Божої в тому, що вона постійно може чути, що говорить її Бог. І не просто знати, але і виконувати Його волю! Серйозний виклик! Але гуди нам без нього... 

Сергій Гула