Перейти до основного вмісту

ЦАР ЄЗЕКІЯ – КРАЩИЙ З ГІРШИХ? УРОКИ ЖИТТЯ ЦАРЯ ЄЗЕКІЇ

ЦАР ЄЗЕКІЯ – КРАЩИЙ З ГІРШИХ?

Життя та правління царя Єзекії було особливим. Саме про нього сказано в Біблії: «І робив він угодне в Господніх очах…». Що було достатньою рідкістю для Ізраїльських царів цього часу, які в більшості-своїй, були безбожними та вводили в гріх весь народ.
Саме царю Єзакії вдалося знищити всі місця поклоніння ідолам, що були рясно всіяні на ізраїльській землі, але що найголовніше - він міцно тримався постанов Господніх і всім серцем надіявся на Бога.
Здається, при такому відношенні є всі підстави жити успішним, Божим життя, прославляючи Бога. Але в житті Єзекіїї це не вдалося. З його життєвої історії ми бачимо, як він здійсниа ряд кардинальних помилок, які мали дуже негативні наслідки, а це:

-             При наступі Асирійського царя на Єрусалим, Єзекія здався йому, тим самим зробивши весь народ рабами в тому числі і себе. Перед цим рішенням – ми не бачимо, щоб Єзекія молився про це і саме Господь йому сказав це зробити;
-             Ставши рабами царя асирійського Санхеріва, Єзекія не просто віддав все багатство і золото, яке було в його країні, він навіть додумався забрати все золото та срібло з Господнього дому і навіть: «відрубав золото з дверей Господнього дому… і дав його асирійському царю» - який сором для Божого народу та його керівника;
-             Коли Єзекія захворів – він ревно молився Богу за своє видужання, щоб йому подовжити життя і його перебування на троні. Бог вислухав його та дав йому, те що він просив. Але Єзекія до кінця не повірив Богу, вимагаючи особливого знака від пророка Ісаї, щоб той підтвердив слово від Бога особливим знаком…;
-             Коли до Єзекії прийшли розвідники із Вавилону, він по своїй гордині, хвалькуватості та немудрості показав розвідникам всю скарбницю, все багатство держави – показав все, що тільки можна було і не можна… внаслідок чого Вавилонський цар з часом захопив царство Єзекії та забрав це все, що було раніше показано розвідникам. На жаль, через нерозумність одного, постраждав весь народ…
-             Але не просто весь народ. Через цю ганебну дію – сини Єзекії стали рабами Вавлону. І яка була реакція на це Єзекії? Дуже спокійною – він зрадів від того, що він сам не стане рабом і що в нього все буде добре…


Отже, можемо зробити такі висновки з життя царя Єзекії:

1.         Можна щиро вірити Богу і ходити за Його заповідями і все одно робити неугодні Богу справи;
2.         Можна вірити в Бога і бути абсолютно безпринциповими, ідучи на компроміс з життєвими обставинами та гріховними речами (наприклад, давати хабара, коли в нас його вимагають…);
3.         Віра в Бога та не змінювати свій характер, свої негативні вчинки. Окрім віри, Бог просить, щоб ми змінювалися. Коли ми бачимо за собою гординю, безпечність, компроміс з гріхом, егоїзм – нам необхідно не миритися з цими рисами, а радикально їх виправляти, просячи у Бога допомоги в цьому;
4.         Можна щиро вірити Богу і продовжувати слідувати своїм егоїстичним бажання, благаючи Бога їх виконати;
5.         Можна вірити Богу, але разом з тим повністю не довіряти Йому, вимагаючи підтвердження Божої сили, тим самим спокушаючи Бога;
6.         У будь-яких важких життєвих обставинах не діяти одразу, як вважаємо за потрібне, а спочатку багато часу провести в молитві з Богом, очікуючи Його відповіді.

Отже, можна щиро вірити Богу, виконувати Його заповіді, але робити в житті кардинальні помилки, через те, що не радимося з Богом чи не хочемо змінюватися. Життя Єзекії – це життя великих компромісів, це життя і ревного слідування за Богом, і при хотей виконання своїх бажань. Це половинчасте життя – і з Богом і з власним егом. Життя Єзекії є свідченням того, що вірити Богу потрібно завжди, постійно змінюючи свій характер і прагнути в кожній ситуації робити саме те, що хоче Бог, а не ми!!!

Сергій Гула




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

МОЛИТВА ПРО ДОПОМОГУ

МОЛИТВА ПРО ДОПОМОГУ Господи, я знаю, що Ти єдиний мій Помічник у тій складній ситуації, яку я переживаю (розкажіть її і попросіть те вирішення, яке б Ви хотіли). Я віддаюсь в Твої руки і прошу, щоб Ти простив всі мої гріхи та позбавив мене від всякого прокляття. Я прошу, щоб Ти був від сьогодні і назавжди моїм Господом та Спасителем. Я знаю, що коли свої очі я зводжу на небеса, то звідти прийде мені допомога, я вірю, що мені допомога від Тебе, бо Ти вчинив небо й землю і для Тебе немає нічого неможливого! Ти не даси захитатись нозі моїй, не здрімає мій Сторож: оце не дрімає й не спить мій Сторож! Господь то мій Сторож, Господь моя тінь при правиці моїй; Удень сонце не вдарить мене, ані місяць вночі! Господь стерегтиме мене від усякого зла , стерегтиме Він душу мою; Господь стерегтиме мій вихід та вхід відтепер аж навіки! І за це я славлю Тебе, мій Бог і надзвичайно дякую,  в ім’я Ісуса Христа, Амінь. Сергій Гула

ДВІ ГОЛОВНІ ЗАГРОЗИ ДЛЯ БОЖОГО ПОКЛИКАННЯ

ДВІ ГОЛОВНІ ЗАГРОЗИ ДЛЯ БОЖОГО ПОКЛИКАННЯ Як мало сьогодні ми бачимо, дійсно, людей, які б мали великий Божий плід в своєму житті. А, часто, бачимо, коли  віруючі   люди живуть за стандартами  цього  світу, маючи цілі, які актуальні для мирських людей, прагнуть багатства так, як би це було основа їхнього життя… Сьогодні постає важливе питання: "чому ми такі малопродуктивні у Божій справі"? Відповідь можна знайти у нижчезазначеному слові Христа: А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду. (Матвія 13:22) Варто розуміти, що перед нами є дві дуже серйозні загрози, щоб реалізувати Боже покликання: 1.                щоденні  справи, завантаженість та суєта віку цього настільки навантажили нас, що ми забули про служіння Боже, ми забули про достатню молитву, ми забули про покликання Боже. У нас немає часу, щоб думат...

Від Дарвіна до Гітлера

Від Дарвіна до Гітлера В Україні досі під виглядом наукової теорії викладають базову для світогляду людини доктрину, яка насправді не тільки не є науковою, але й скоріше навпаки – немає нічого спільного з наукою та давно стала базою для анти-гуманістичних доктрин. А головне – викладають виключно цю теорію, чиновники від освіти не перший рік відбивають спроби викладати разом з нею ще й інші теорії. Мова йде про креаціонізм.   Два роки тому 2009 року увесь світ відзначав 200-річчя Чарльза Дарвіна і 150-річчя виходу у світ його праці "Про походження видів". Прихильники теорії про те, що "людина пішла від мавпи", вже давно відзначають ці дві дати не в найкращому настрої – сьогодні ця «теорія» на межі повного краху. 152 років тому послідовники Дарвіна оголосили, що людина є не творінням Бога, а лише розвинутою мавпою, і це вважалося наукою, тоді як твердження про створення людини Творцем називали "релігійним мракобіссям". І от тепер дедалі більше учених за...