І, як правило, ми звикли робити тільки акцент на бідні вдові, яка пожертувала все, що мала. І це недивно. Бо Господь її відзначив.
Але чи можемо ми сприймати це як докір для тих, хто не пожертвував все що мав, для багатих і людей середнього достатку?
Думаю, що ні, бо в цій історії, сказано, що багаті люди жертвували багато! Тому, думаю, що з цієї історії це прши урок:
1 - жертвувати на потреби церкви, Божих людей потрібно багато.
2 - при можливості, якщоБог побуджує - вміти жертвувати навіть все!
Дуже важливий третій урок:
3 - навть, якщо ти бідний маєш дуже мало - ЖЕРТВУЙ, не приходь до церкви з пустими руками!
Але чому ця вдова вчинила цей крок, неймовірний за мірками цього Світу - віддати все, що маєш, не купивши хліба, або віддати половину, одну монету залишити, а іншу пожертвувати! В цьому і найголовніший урок:
4 - У СВОЇХ ФІНАНСАХ ТА НУЖДАХ ПОВНІСТЮ ДОВІРЯТИСЯ БОГУ! "Ісусе, я віддаю Тобі все, що я маю, а Ти, будь ласка, мене забезпеч - покрий потреби мої".
Те, як ми жертвуємо і скльки - є чітким індикатором, наскільки ми в своєму житті довіряємо Богу! Чи наша довіра є більшою на прості банкнотні папірці, чи на Господа? Тому, перевірмо себе, чи те, що у нас в руках щонедільної жертви у церкві є гідною жертвою, чи ганьбою (5,10,20,50 грн.). Бо жертва Господу має бути відчутною, як хороший дар Господу, Який кожного разу перебуває в церкві, спостерігаючи, а що ми принесли для пожертвувань!
31.08.2022
Сергій Гула
Коментарі
Дописати коментар