ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ

Всі шукають свого. Шукають гарного заможного та щасливого життя. Здається, що це нормально, так має бути! Кожна людина повинна ж бути зацікавлена, щоб шукати собі добра… Але чи це, дійсно, нормально? Чи так передбачав Бог, що створив нас? В одному із відривку послання Апостола Павла можемо знайти достатньо радикальні слова: Бо я однодумця не маю ні одного, щоб щиріше подбав він про вас. Усі бо шукають свого, а не Христового Ісусового. Филипянам 2:20-21 Чомусь для нас, для людей так важко зробити своїм акцентом життя пошуки Бога і Його діл, а не свого збагачення, своєї слави, визнання, пошани, свого добра... ми вирішили ставати особистими ковалями свого щастя. Ми не знаємо, тай в принципі не хочемо знати як же шукати Бога. Як відректися від свого і почати прагнути Божого… Але необхідно навчитися шукати того, що є істинним та вічним! Варто здійснити переоцінку власного життя, щоб шукати в житті найперше, що Бог приготував нам від початку. Варто постійно шукати Його, ...

Напевно, кожен із нас хоча б раз в житті задавався питаннями: « А що є істинною в житті, чи вона взагалі існує?. Якщо вона існує, то де вона, як її можна досягнути? ». Очевидно, що істинна має бути. Оскільки, якщо її немає, то наше існування на землі позбавлене сенсу. Ми чітко розуміємо, що є добром, а що є злом. Що є правильним, а що неправильним. А як щодо того, щоб розуміти що є істинною, а що не є істинною! Щоб істинну знайти, потрібно докласти зусиль. Рідко, коли вона просто так «падає на голову». А як казав один із мудреців: «ще потрібно дозволити істинні знайти нас…». Глибокі слова… Істинна, очевидно, що потрібна для кожного. Знаючи її можна побудувати життя таким способом, яке буде приносити глибокий зміст життя, реалізацію свого покликання та потенціалу, любов, віру, правильність рішень у складних ситуаціях… Небагато хто міг похвалитися, що вони, дійсно, досягли істинни, а ще менше могли точно стверджувати, що вони є істинною життя. Саме Ісус Христос, прийшовши ...