Перейти до основного вмісту

ЩОБ ПОКАЗАТИ, ЩО В СЕРЦІ МОЄМУ...…

ЩОБ ПОКАЗАТИ, ЩО В СЕРЦІ МОЄМУ…

Хто я є??? Яка моя суть? Особливо тоді, коли відбуваються нестандартні, тяжкі ситуації...


Чи бувало так, що Ви могли дивуватися з своїх вчинків або слів? Особливо поганих або дуже поганих... Ви навіть собі не уявляли, що можете так погано поступити чи сказати... Звідки взялись ці жорстокі слова, звідки взялась ця грубість, яку я проявив рідній чи близькій людині... невже воно є в мені, а якщо є то звідки і чому? та й як від неї позбавитись?


Дійсно, бувають такі несприятливі ситуації в житті, які показують всю нашу суть, особливу негативну... і часто, сам Бог буде допускати такі ситуації! для чого? - а для того, щоб показати, що є в глибині серця нашого!  


Однією з найголовніших причин чому Бог повів ізраїльтян в пустелю, після їхнього звільнення з єгипетського рабства,  було те, щоб показати кожному, що є в його серці (Книга Повторення закону 8 глава).  Унікально, адже здавалося б, що кожна людина знає себе, але виявляється, що не зовсім.
В Єремії 17:9 цікаві слова сказані: людське серце дуже погане та лукаве, хто пізнає його? Цікавим є знак запитання в кінці цього вислову. Хто ж все ж таки пізнає своє серце. Найперше - це обов'язок кожної людини! 
Це наше завдання - пізнавати своє серце, це те, що Бог зробив першим завданням для своїх людей, увівши їх в пустиню.
Чому це необхідно? а для того, щоб виявляти зло в нашому серці і викорінювати його?
Перше - нам надзвичайно необхідно, щоб ми пізнали себе глибоко. Як правило, в нас нема часу, щоб аналізувати і досліджувати себе, а це серйозна проблема, особливо, якщо ми хочемо рости і змінюватися. Нам потрібно це робити, щоб уникнули багато проблем в майбутньому.
Друге – нам необхідно очиститись від поганих речей, які, на жаль, наявні в нас. Коли ми виявляємо в собі непослушання, бунт, гнів, крик, скритий тайний гріх, похоть, жадобу до грошей, влади, шукання тільки свого… безперечно це повинно засмучувати нас, але це не той смуток, який паралізує нас – це той смуток, який має кидати нам виклик, це той смуток, який є нашим індикатором для подальших дій.
Третє – це розкаяння за всі злі поступки і вчинки, які ми зробили і робимо в наслідок того, що маємо поганий нахил свого серця. Чому покаяння важливо? – без покаяння нема руху вперед, це перша і відправна точка, навіть, щоб прийти до Господа, спочатку діє принцип покаяння…
Четверте – розуміння того, що ми самі, без участі Бога, не змінемо нашого серця. Тому, потрібно щиро просити, щоб Бог поміг позбутися конкретних поганих речей, які бачимо за собою, а для цього потрібно «виливати» своє серце перед Ним, щиро признаватися Йому, :"що так і так, це є в серці моєму, будь ласка, очисти…".
П’яте – це мої направленні дії для того, щоб змінюватись, якщо я кричав, стримую себе, якщо ображався, працюю над собою, щоб не ображатись, якщо пив, роблю все, щоб не випивати, якщо курив, то більше не курю, якщо блудив - не сплю з чужими жінками, чоловіками і.т.п.  


Історія з пустелею показує, що коли Бог відкривав ізраїльтянам, що в серці їхньому багато зла, їхня головна проблема була в тому, що першевони не переживали з цього, не задумувались, не аналізували себе, і друга величезна помилка – вони ожисточували своє серце, вони не хотіли змінюватись, а навпаки бунтували проти Бога, звинувачували Його...


Ці золоті уроки для нас надзвичайно важливі! а - чи знаю я своє серце; б - чи знаю я свої проблеми з характером; в - чи погоджусь я мінятись; г - чи не ображусь я на Бога, коли Він буде все виявляти мені...


Це наше пряме завдання, і нікого іншого, пізнавати і міняти себе і обов'язково з допомогою Божою! Звичайно, можна відмовитись це робити, і багато хто відмовляється, але наслідок такого рішення буде плачевним, ми не успадковуємо те, що Господь призначив нам, а в кінцевому результаті – втрачаємо спасіння, це те що в кінці відбулось з тим поколінням, яке вийшло з Єгипту!


Якими ми будемо? переконаний, що добрими та люблячими людьми - давайте працювати над цим крок за кроком, протягом всього нашого життя!!! 


sg



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

МОЛИТВА ПРО ДОПОМОГУ

МОЛИТВА ПРО ДОПОМОГУ Господи, я знаю, що Ти єдиний мій Помічник у тій складній ситуації, яку я переживаю (розкажіть її і попросіть те вирішення, яке б Ви хотіли). Я віддаюсь в Твої руки і прошу, щоб Ти простив всі мої гріхи та позбавив мене від всякого прокляття. Я прошу, щоб Ти був від сьогодні і назавжди моїм Господом та Спасителем. Я знаю, що коли свої очі я зводжу на небеса, то звідти прийде мені допомога, я вірю, що мені допомога від Тебе, бо Ти вчинив небо й землю і для Тебе немає нічого неможливого! Ти не даси захитатись нозі моїй, не здрімає мій Сторож: оце не дрімає й не спить мій Сторож! Господь то мій Сторож, Господь моя тінь при правиці моїй; Удень сонце не вдарить мене, ані місяць вночі! Господь стерегтиме мене від усякого зла , стерегтиме Він душу мою; Господь стерегтиме мій вихід та вхід відтепер аж навіки! І за це я славлю Тебе, мій Бог і надзвичайно дякую,  в ім’я Ісуса Христа, Амінь. Сергій Гула

ДВІ ГОЛОВНІ ЗАГРОЗИ ДЛЯ БОЖОГО ПОКЛИКАННЯ

ДВІ ГОЛОВНІ ЗАГРОЗИ ДЛЯ БОЖОГО ПОКЛИКАННЯ Як мало сьогодні ми бачимо, дійсно, людей, які б мали великий Божий плід в своєму житті. А, часто, бачимо, коли  віруючі   люди живуть за стандартами  цього  світу, маючи цілі, які актуальні для мирських людей, прагнуть багатства так, як би це було основа їхнього життя… Сьогодні постає важливе питання: "чому ми такі малопродуктивні у Божій справі"? Відповідь можна знайти у нижчезазначеному слові Христа: А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду. (Матвія 13:22) Варто розуміти, що перед нами є дві дуже серйозні загрози, щоб реалізувати Боже покликання: 1.                щоденні  справи, завантаженість та суєта віку цього настільки навантажили нас, що ми забули про служіння Боже, ми забули про достатню молитву, ми забули про покликання Боже. У нас немає часу, щоб думат...

Від Дарвіна до Гітлера

Від Дарвіна до Гітлера В Україні досі під виглядом наукової теорії викладають базову для світогляду людини доктрину, яка насправді не тільки не є науковою, але й скоріше навпаки – немає нічого спільного з наукою та давно стала базою для анти-гуманістичних доктрин. А головне – викладають виключно цю теорію, чиновники від освіти не перший рік відбивають спроби викладати разом з нею ще й інші теорії. Мова йде про креаціонізм.   Два роки тому 2009 року увесь світ відзначав 200-річчя Чарльза Дарвіна і 150-річчя виходу у світ його праці "Про походження видів". Прихильники теорії про те, що "людина пішла від мавпи", вже давно відзначають ці дві дати не в найкращому настрої – сьогодні ця «теорія» на межі повного краху. 152 років тому послідовники Дарвіна оголосили, що людина є не творінням Бога, а лише розвинутою мавпою, і це вважалося наукою, тоді як твердження про створення людини Творцем називали "релігійним мракобіссям". І от тепер дедалі більше учених за...