Буває, що ми часто грішимо. Коли свідомо, а коли не розуміючи до яких це
негативних наслідків це може призвести. І буває, що ми виправдовуємо гріховну
поведінку, заспокоюючи себе тим, що Бог люблячий і Він простить всі наші
гріхи.
І справді, Бог прощає, якщо просимо щиросердечно про це прощення. Але чи задумуємося ми про наслідки гріха?
Так, Бог прощає наші неправедні дії, але
наслідки таких дій, ще можуть дуже довге впливати на наше життя (і, до
речі, не тільки на наше), приносячи біль та страждання.
Це можна побачити аналізуючи життя: Соломона, Давида, Самсона та Саула.
Отже, Соломон.
Отримав чи не найбільше від Бога: славу, багатство, мудрість, мир в країні…
Здається, що ще потрібно, щоб служити
Богу в радості, щасті та святості? Та ні. В Соломона від красивого життя з
часом «поїхала криша» і він почав робити дуже погані речі, за які Бог
засуджував і попереджав, а саме:
-
Вклонявся чужим богам;
-
Не шукав Єдиного Бога
всім серцем;
-
Сексуально
блудодійствував;
-
П’янствував.
Він бо
мене покинув і заходився поклонятись Астарті, богині сидоніїв, Кемошеві, богові
моавитян, та Молохові, богові аммоніїв і не ходив моїми путями, щоб чинити те,
що мені довподоби, й щоб зберегти мої установи та мої заповіді, як Давид, його
батько. (1Царів 11:33)
Як наслідок такого життя Соломон отримав руйнівні наслідки не тільки для
себе, а що найстрашніше – для всього народу:
-
Втрачене царство
Ізраїльське, яке мав передати сину;
-
Розділення країни;
-
Війна;
-
Підняття Богом особистих
противників для Соломона
Життя Давида. Ми знаємо і
про його славне життя, але також, на жаль, нам відомі і його катастрофічні
життєві помилки, які мали дуже важкі наслідки і для нього , і для його народу.
Це був час війни, коли цар Давид мав піти захищати свою честь проти царя
Аммоніїв, який грубо зневажив послів Ізраїльського царства. Та замість того,
щоб очолити військо Давид, зловживаючи владою, залишився вдома, поставивши армію
воювати, де був гідний воїн - Урія. Але на цьому гріх не закінчився:
Одного дня під вечір, Давид уставши з своєї
постелі й проходжуючись по покрівлі царської палати, побачив із даху жінку, що
купалась. Була та жінка вельми гарна. І послав Давид розпитатись, хто та жінка.
І йому відповіли: “Це Ветсавія, дочка Еліяма, жінка Урії, хеттита.” Тоді Давид
послав за нею посланців, і як вона прийшла до нього, він зліг з нею. І
очистившися від своєї нечистоти, повернулася додому. Зачала жінка й послала
Давидові сказати: «Я — вагітна». (2 Самуїла 11:1-12)
Наслідки гріха Давида також були
достатньо важкі:
-
Смерть новонародженого сина;
-
Бунт старшого сина проти Давида;
-
Давид знову тікає з Єрусалиму, щоб готуватися до війни
проти власного сина;
-
Міжусобна війна в Ізраїлі;
-
Смерть сина Давидового, Авесалома.
А також, покарання за словами пророка
Натана:
І чому ти зневажив Господнє слово, і вчинив
це зло в очах Його? Хіттеянина Урію вбив ти мечем, а його дружину взяв собі за
жінку.
А тепер не відступить меч від твого дому аж
навіки за те, що зневажив ти Мене. Так сказав Господь: Ось Я наведу на тебе зло
з твого дому, і заберу жінок твоїх на очах твоїх, і дам ближньому твоєму, а він
покладеться з жінками твоїми при світлі цього сонця. Хоч ти вчинив потаємно, а
Я зроблю цю річ перед усім Ізраїлем та перед сонцем.
(2Самуїла 12:9-12)
Життя Самсона,
судді Ізраїльського. Людина, що була наділена особливою силою від Бога. Але
не для себе, а для народу, щоб він міг бути надійним захисником Ізраєлевих
синів та захищати їх від ворогів, які так часто нападали на них. Та Самсон
подумав, що сила його і що хоче, те і буде робити з нею. Не мавши достатньої
мудрості, він настільки «обнаглів», що ходив в стан ворога та спав з їхніми
жінками, що було грубим порушенням настанов Бога, який закликав не мати нічого
спільного із чужинцями, які поклонялися іншим богам і мали силу відвернути
Ізраїль від істинного Бога.
Самсон тривалий час грішив і, напевно,
себе заспокоював тим, що жодних наслідків за гріховне життя немає, сила є, його
бояться, він знищує ворогів. Але це до пори-до-часу. Наслідки гріховного життя
прийшли і вони були дуже разючі.
-
Самсон втратив свою особливу силу;
-
Його схопили і прикували як тварину;
-
Йому викололи очі (як наслідок того, що він не міг ними
керувати);
-
Його заставили робити ганебну роботу, яка призначалася
тільки для рабів та тварин;
-
А найгірше – він так і не реалізував своє покликання, не
звільнив народ від Фелистим’янського рабства, а сам став рабом Фелистим’ян!
Життя Саула – царя Ізраїльського. Видається чи не найтрагічнішим через власні гріхи. Саме не бажання
справлятися із своїми пороками привели його до повного краху.
Хоча для Саула починалося все дуже добре! Саме йому було суджено стати
першим царем Ізраїльського народу. Саме він отримав честь, щоб Дух Божий
прибував на ньому. Саме він був забезпечений всім, щоб ефективно, в комфорті
виконувати свої завдання та в покірності служити Богу.
Але все вийшло навпаки. Саул не захотів в точності виконувати Божі настанови,
вирішивши, що він краще знає як і що потрібно робити. Дійшло до того, що він
навіть почав виконувати священнодійство, яке могли здійснювати лише священники
та ставити собі пам’ятники при житі…
І коли пророк Самуїл прийшов, щоб картати Саула в його гріхах, той не
розкаявся а почав виправдовуватися.
Наслідком такого життя було:
- Царство було забрано від Саула;
- Він помер принизливою смертю;
- За ним назавжди закріпилася ганебна слава.
Гріх завжди приносить негативні, а інколи і трагічні наслідки. Життя цих
Біблійних героїв – є підтвердженням цього. Та й, дума, наше власне життя, також
може засвідчити серйозні проблеми, які ми мали внаслідок гріховної поведінки!
До гріха потрібно ставитися з великою обережністю і знаходити всі сили, щоб
не грішити. А якщо наших сил не вистачає, що часто буде, схилятися на коліна та
просити Божої допомоги, а Він Вірний та Праведний нам допоможе!
Праведне життя також має свої наслідки – і це наслідки добра, благословення,
щастя, радості… давайте краще вибирати такий шлях. Шлях, який вибрали Йосип та
Даниїл, прославивши на віки нашого Бога! Це не було легко, але за це варто було
боротися!
18.08.2015
Сергій Гула
Коментарі
Дописати коментар