КОЛИ МОЛИТВА – ЯК «ГОРОХ ОБ СТІНКУ»
Часто доводиться слухати від знайомих, що коли вони моляться – їм зачасту буває важко «прорватися» або кажуть, що відчувають, що їхня молитва не піднімається вище «потолка», тому краще – перестати молитись, а от коли молитва «піде» - вони будуть молитись.
Дійсно такий стан буває – також знаю пособі, не відчувається присутність Божа, душа наче спить, нічого не хочеться…
Що це за стан?
Думаю – Бог інколи спеціально допускає, щоб ми попали в такий стан, щоб побачити – як ми будемо реагувати. Чи ми будемо продовжувати славити Його, чи ми будемо продовжувати дякувати Йому, чи ми будемо робити зусилля, докладаючи душу та серце, щоб шукати Його. Чи ми будемо молитись тільки тоді, коли відчуваєм благодать, Божу присутність, коли легко, коли все чудово??? Думаю – що ні…
Давид також був у схожій ситуації – не завжди йому хотілось славити Бога, і він запитував свою душу – ти чого засумувала, що з тобою – давай – слав Бога, надійся на Нього!!! (Псалом 42)
Взагалі – одне з центральних тем у Біблії – це шукання Бога!!! Як часто Давид у Псаламах пише – я шукаю Тебе! (Псалом 36:36, 62:2) Нам потрібно навчитись шукати Бога, і не так швидко здаватись, коли не можемо досягнути Його, головне не грішити та всім серцем шукати Його – і Він обов»язково дастся знайти – це Його обітниця. Сам бо сказав – хто шукає – той знаходить!
Взагалі – це велике мистецтво вміти шукати та досягати Бога – хто його засвоїть?
Коментарі
Дописати коментар