ЯК ВСЕ Ж ТАКИ ЗНАТИ, ЩО ТВОРИТЬ ОТЕЦЬ НЕБЕСНИЙ?

ЯК ВСЕ Ж ТАКИ ЗНАТИ, ЩО ТВОРИТЬ ОТЕЦЬ НЕБЕСНИЙ?

Якщо задуматись, а чому Ісус був такий успішний у своєму житті, чому Він досяг таких висот всього лиш за 3 роки свого життя (з 30 до 33 – час активного служіння), чому Ісус в Його час був такий популярний, і пройшло більше 2000 тисяч років, і Він став ще більш популярним. Звичайно, можна сказати, що Він був (і є) Богом. Але на землі, в своїй земні діяльності – Ісус був такою самою людиною як ми, з такими ж випробуваннями і спокусами, з такими ж слабостями плоті, що і ми.

Я переконаний, що основна формула його успіху полягала в наступному визначенні:

Євангелія від св. Iвана 5:19

Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.

Унікально, Ісус перш ніж щось зробити, Він повинен був «побачити», що робить Отець Небесний!!! Причому, в Ісуса була своя воля (боротьба в Гефсеманському саду це чітко показує), але Він робив тільки те, що хотів Отець – унікальне послухання і унікальне бачення Бога!

Ще одна історія дуже чітко ілюструє як Ісус очікував, що і коли буде робити Отець Небесний, і як би ми поступили, переконаний в цій ситуації, переконаний - кардинально іншим порядком, аніж це зробив Ісус!

Це історія про Лазаря. Описується в 11 та 12 главах Євангелія від св. Iвана.

Тоді сестри послали до Нього, говорячи: Ось нездужає, Господи, той, що кохаєш його!... А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря. А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.  Після ж того говорить до учнів: Ходімо знову в Юдею. Йому учні сказали: Учителю, таж допіру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди підеш? Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гробі. І Марта сказала Ісусові: Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат... І закапали сльози Ісусові... Промовляє Ісус: Відваліть цього каменя! Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: Уже, Господи, чути, бо чотири вже дні він у гробі... І зняли тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: Отче, дяку приношу Тобі, що Мене Ти почув. Та Я знаю, що Ти завжди почуєш Мене, але ради народу, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене. І, промовивши це, Він скричав гучним голосом: Лазарю, вийди сюди!І вийшов померлий...

Ісус дуже любив Лазаря, і коли почув, що Лазар тяжко захворів, що той  присмерті, Він просто нічого не робив на протязі двох днів, вау, оце любов, хтось би сказав!

А уявімо, себе в цій ситуації, хтось приходить до нас і говорить, ти знаєш той, кого ти сильно любиш – помирає, і чекає від тебе певних дій. Я переконаний, що 99% з нас одразу ж би зірвались зі свого місця і побігли молитись за цю людину, чи якось їй допомагати, ми б не змогли б бути бездіяльні, багато в чому тільки тому, щоб ми думали, а що про мене подумають люди, рідні, близькі, брати сестри в церкві – вони скажуть, що я не духовний, в мене нема серця!!! Ми піддаємося під тиск інших, але не Божій волі… але Ісус зробив так, як цього хотів Найбільший Авторитет Його життя, Він все ж таки залишався бездіяльний щодо Лазаря 2 дні!!!

Ось в чому і є кардинальна різниця між Ісусом та нами! Ісус нічого не робив, що не бачив, чи робить це Отець Небесний, а ми робимо те, що вважаємо за потрібне, визначаючи своїм розумом, і слухаємось свою волю, а не Його волю. Але ж Господня молитва каже – нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі!!! А хто має цю волю реалізувати на землі – звичайно, що ми за допомогою Господньою!!!

Чому ж все ж таки ми не бачимо, що робить Отець на небі, щоб нам це робити на землі?

1.     Ми не хочемо бачити, що робить Отець, бо як би хотіли, то робили все можливе і неможливе, щоб побачити;

2.     Ми не платимо жертви, щоб знати волю Божу, а Ісус платив – Він ночі проводив з Отцем, Він, коли ще спали учні, рано в ранці, ішов на гору, щоб молитись і багато, багато чого іншого…;

3.     Ми занадто горді, і хочемо робити так, як ми цього хочемо, навіть не зважаючи і не питаючи, а що хоче Отець Небесний;

4.     Ми занадто багато чого робимо самі від себе!!!

5.     Ми занадто сильно залежимо від думки людей, щоб чинити те, що вони хочуть, в чому їм, нам здається правильно, ми піддаємося під їхній тиск, а воля Божа зостається в стороні;

6.     Ми не маємо щоденного устремління, бажання, щоб ціленаправлено шукати – що Ти хочеш, що Ти робиш;

7.     Ми занадто зайняті і суєтні, щоб зупинитись, бути в спокої і шукати, очікувати, що хоче Господь!!!

8.     Ми не хочемо позбавлятись від наших компромісів та тайних гріхів, які є великим бар’єром, щоб чути голос Божий!!!

Я більш ніж переконаний, що Небесний Отець бажає, щоб ми знали Його волю, бачили, що Він робить на небесах, і щоб ми це чинили на землі, але чи ми цього достатньо хочемо та готові все робити, щоб творити діла Божі на землі!

Благословляю Вас!

Дякую Святому Духу за Його слово та розуміння!