Перейти до основного вмісту

ДУША МОЯ СПРАГНЕНА БОГА, АБО ЧОМУ МИ НЕ ВІДЧУВАЄМО ПОДІБНОЇ СПРАГИ?


ДУША МОЯ СПРАГНЕНА БОГА, АБО ЧОМУ МИ НЕ ВІДЧУВАЄМО ПОДІБНОЇ СПРАГИ?

Спрага по Богу – особливий стан людської душі, який так часто може бути притупленим а, з часом, і взагалі не відчуватись.
Давид відчував подібну спрагу по Богу:

Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя, душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! (Псалом 41:2-3)

Він порівнює свою душу із оленем, який долає десятки, а інколи, сотні кілометрів, щоб знайти водні потоки. Задоволення спраги може вимагати великої роботи та жертви. Саме з таким станом спраги порівнює свою душу Давид – відчайдушна спрага по Богу…
І не просто по Богу, а по Богу Живому. Цар Давид не відчував спрагу по релігійним обрядам – ні, він хотів мати відносини з живим Богом, спілкування з надособливим Другом, прекрасним та чудовим Утішителем і мудрим Порадником.
Як розуміти термін «Живий Бог»? Думаю, його найлегше зрозуміти порівнявши його з терміном «жива людина», оскільки вона створена по Його образу і подобі, а отже Бог має практично всі ті властивості, які має людина. Давайте уявимо собі, що у Вас є близька людина, з якою у вас взаємна любов. Які у вас будуть відносини? Відносини любові, чи не так? Відносини, які вимагають спілкування, ніжності, доброти і, часто, жертви. Чи проявляємо ми до Бога ось таке відношення, як до живої і улюбленої людини? Чи ділимось найсокровеннішими мріями, чи шукаємо розради, чи признаємося в любові, чи прагнемо до розвитку наших відносин, чи кладемо жертву для їх збереження?
Чи є в нас спрага за нашим Богом, щоб побачити Його з іншої грані, або щоб просто побути з Ним в Його солодкі присутності?
Що примушує нас молитися? Можливо, або як правило, проблема, біда? А можливо – виконання обов`язку, релігійного обряду? Чи цього не роблять люди, які моляться ідолам? Ось чому Давид писам, що моя душа прагне ЖИВОГО Бога, не ідола, не істукана, Бога, який вміє говорити, Бога, який має власні почуття та бажання, який має власну волю…
Чому і коли ми можемо відчувати спрагу по Богу? Спрага за Богом приходить тоді, коли Він став для нас найдорожчим, найближчим живим Другом, з Яким ми розділяємо найсокровенніші мрії та бажання. Коли Господь є тим, з ким ніколи не зупиняється спілкування, друг, якого ми пізнали, як Напрекраснішого і Надособливого, коли Він, дійсно, став для нас живим. Ми до Нього не просто приходимо – «дай, допоможи, укріпи», ми знаємо, що прохання – це не перший наш мотив, ми молимось – тому що ми найпереше дуже любимо Бога, більше ніж сон, ніж соціальні мережі, футбол, ніж будь-які справи, які так вміло крадуть в нас час, час, який можна було провести з Небесним Отцем.
З часом ми можемо не відчувати спраги по Богу. Чому так трапляється? Цей стан приходить тоді, коли ми «помираємо духовно», коли Бог перестає бути для нас близьким, через нашу зайнятість та лінивість для щоденних пошуків Бога! Це найстрашніший діагноз людської душі – відсутність спраги, бажання по Богу! Щоб цього не трапилось варто постійно підтримувати живе спілкування з Отцем, виділяючи для цього достатньо часу.
Цікаво, що Давид розумів цей стан, тому і запитував себе:

Душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем? (Псалом 41:3)

Думаю, це найважливіше питання нашого життя: «коли я появлюсь перед Божим лецем?». Ось саме там задовільняється спрага по Господу – лише в Його присутності, в тісному спілкуванні з Отцем.
Питання «коли» - це також питання управління часом. Якщо собі чітко не запланувати коли саме я зможу провести час в молитві, то цей час таки не буде знайдений! За цей час потрібно боротися, захищати його і жертвувати. Це найдорожчий час в житті і так багато справ на нього посягається. Наприклад, нам так важко встати рано вранці на молитву, ми любимо спати і варто собі чесно зізнатися – сон, на жаль, став милішим за спілкування з Богом, тоді можна сказати, що моє покликання щоденно промінюється на примітивний суп, як це несерйозно, по-дитячому, саме такий стан і є відсутність спраги по Богу, яка неменуче приведе до духовної смерті!

Такі життєво необхідні питання: «чи я прагну Бога, щоб побачити Його, Який Він сьогодні, чи є в мене спрага по Його Слову, по Його особливих ділах?» - і чи є в нас позитивні відповіді на них?

Цікави є і те, що спрага це не одномоментний стан, це стан, який повторюватися. З Богом не можна переставати спілкуватися, потрібно постійно, протягом всього життя, підтримувати та розвивати з Ним близькі відносини, проявляючи Йому повну посвяту.
Спрага по Богу Живому має свою прекрасну винагороду: Мойсей через спрагу побачив всю Божу славу; Яків замінив прокляття на благословіння; Єлисей отримав подвійне помазання великого мужа Божого – Іллі. Спрага по Богу може кардинально змінити ваше життя.
Життя, що посвячене Богу – це, безперечно, прекрасне та успішне життя. Давайте проаналізуємо свій час, перерозподілимо його так, щоб ми могли кожного дня хоча б десятину від усього часу, проводити з Найдорожчим та Найулюбленішим Батьком у всьому світі!

Спрага по Богу чи не найважливіший стан людської душі, який є індикатором духовного життя чи смерті. Спрага дозволяє нам побачити, пізнати Бога по-новому, як ніколи до цього. Це стан отримання чогось нового і дуже особливого від Господа.

А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!  (Iвана 7:37)



sg

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

МОЛИТВА – ВІРУЮ, як основа християнського світогляду

Ефективна правова допомога

МОЛИТВА – ВІРУЮ, як основа християнського світогляду
Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком. І розп'ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований. І воскрес на третій день, як було написано. І возніся на небо, і сидить праворуч Отця.

І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.  І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків. В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву. Визнаю одне хрещення на відпущення грі…

МОЛИТВА ПРО ДОПОМОГУ

МОЛИТВА ПРО ДОПОМОГУ
Господи, я знаю, що Ти єдиний мій Помічник у тій складній ситуації, яку я переживаю (розкажіть її і попросіть те вирішення, яке б Ви хотіли). Я віддаюсь в Твої руки і прошу, щоб Ти простив всі мої гріхи та позбавив мене від всякого прокляття. Я прошу, щоб Ти був від сьогодні і назавжди моїм Господом та Спасителем. Я знаю, що коли свої очі я зводжу на небеса, то звідти прийде мені допомога, я вірю, що мені допомога від Тебе, бо Ти вчинив небо й землю і для Тебе немає нічого неможливого! Ти не даси захитатись нозі моїй, не здрімає мій Сторож: оце не дрімає й не спить мій Сторож! Господь то мій Сторож, Господь моя тінь при правиці моїй; Удень сонце не вдарить мене, ані місяць вночі! Господь стерегтиме мене від усякого зла, стерегтиме Він душу мою; Господь стерегтиме мій вихід та вхід відтепер аж навіки! І за це я славлю Тебе, мій Бог і надзвичайно дякую,  в ім’я Ісуса Христа, Амінь.
Сергій Гула

ПРО ТЕ, ПРО ЩО НЕЗРУЧНО ГОВОРИТИ – анонізм, маструбація

Ефективна правова допомога
ПРО ТЕ, ПРО ЩО НЕ ЛЮБЛЯТЬ ГОВОРИТИ – анонізм, маструбація
Дійсно - це питання достатньо делікатне і дуже дискусійне. Одні говорять, що маструбація, анонізм гріх, інші - що це нормальна життєва потреба людини. Це непросте питання, особливо для молодих і неодружених людей, а також і для віруючих, оскільки вони на роздоріжжі: "все ж таки, це гріх чи не гріх?...". 
В Біблії достатньо сказано щодо цього питання:  1 - це про Онана (звідки і пішов термін анонізм), який намірино виливав своє насіння на землю, не бажаючи запліднити дружину свого померлого брата, що було гріхом в очах Богом (Буття 38:9-10). 2 - це згадка малакій в 1 посланні до Коринтян 6 глава, 9 вірш, де є опис тих, хто не попаде в Царство Боже, серед них є так звані «малакії».  Малакія - від грецької "м`який", м`якотілий, той, хто легко піддається тиску. В новогрецікій мові Малакія переводиться як анонізм, відповідно - "малакас" переводиться як аноніст. Тобто в Біблії (1 Кори…