ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ

ЗМІНА ХАРАКТЕРУ – ОДИН ІЗ НАЙБІЛЬШИХ ДУХОВНИХ ПЛОДІВ ТА НАЙБІЛЬША СЬОГОДНІШНЯ ПРОБЛЕМА Як часто ми бачили, коли великі та геніальні люди падали від слабкості свого характеру, тим самим завершуючи своє покликання чи навіть життя. Згадаймо Самсона, Саула, пророка Іллю, Соломона, Давида і інші…, унікально, як багатьма прикладами наповнена Біблія акцентом на проблемності слабості характеру людини. А згадаймо як постійно Ізраїльський народ не міг залишатися вірними Богу і постійно блудив з іншими богами (особливо з тими, поклонніння яким, передбачало сексуальні оргії), що це – це проблема характеру. Сьогодні, по-суті, нічого не змінилося, але і погіршилось. Люди стали слабкі, безвідповідальні, недисципліновані, не готові хоч чимось жертвувати, мало моляться, мало постяться дуже комфортні, безвідповідальні, злі, вибухові, нервозні, постійно в притикаючих гріхах, і, на жаль, це також стосується віруючих людей! Як сьогодні важко людям залишатися вірними Богу, бути дисциплінованим, жертвувати ...

НАВЧІТЬСЯ ВІД МЕНЕ, БО Я… Як часто Ісус і скільки раз сказав: «навчіться від Мене?» - лише один раз!!! Феноменально, великий Вчитель усіх часів та народів – лише раз сказав: «навчіться від Мене!», переконаний, що цим самим Ісус зробив дуже важливий акцент на тому, щоб Він, найперше очікує від нас. Чому Ісус хотів, щоб ми навчились від Нього? Навчіться від мене, бо я серцем тихий та впокіолевий (Матвія 11:29) Навчитись лише двох рис – тихості та впокірливості серця. Це напевно одна з найважчих речей яка вдається нам – зростити оцей плід впокірливості, тихості. Ми, як правило, дуже самолюбиві, горді, бунтівні, гнівливі, емоційні люди, і на жаль, проходять роки, а ми такми і залишаємось, не навчаючи себе стати впокірливими, тихими, спокійними. Впокірлевість та тихість – це дійсно предмет навчання, це не те, що падає з небес, приходить в результаті молитви – ні. Ці риси характеру, плоди духу, приходять від щоденної праці над собою, особливо у складних ситуаціях – ось тут і велика цінні...

ГНІВ, ЩО З НИМ РОБИТИ? Як часто ми проявляємо гнів? Як часто наслідком цього є зруйновані відносини, особливо в сім ` ї? ми чомусь не звикли стримувати свій гнів, і якщо нам щось не подобається – ми включаємо емоції, вибухаємо, підвищуємо голос і нападаємо, при тому не думаючи про збереження відносини, про збереження миру та любові. Гнів, як правило, виявляється автоматично, а ми йому підкорюємося. На нас несправидливо «наїхали» в магазині, в банку, на роботі, дружина, чоловік в чомусь звинуватили, діти не зробили так, як хотіли ми – мільйон випадків, коли ми можемо проявляти свій гнів, невдоволення, різкість, грубість, злість нервовість. Вся проблема гніву в тому, що він не існує сам по собі – за ним ідуть: сварка, погані емоції – різкість, злість, погані слова – оце і руйнує відносини, руйнує мир у домі, мир у серці, мир з Духом Святим!!! Нам потрібно навчитися справлятися з гнівом, знати як з ним поступати, що робити у складні ситуації, коли він проявляється, адже нас ніхто по-суті...

МОЛИТВА – ЦЕ ЖЕРТВА Я маю на увазі стабільну ранкову молитву на декілька годин, яка розпочинається рано в ранці. Те що молитва – це жертва очевидно практично для будь-кого, і напевно в цьому виразі криється відповідь на питання – чому так мало віруючих людей мають сильне щоденне молитовне життя. Вміти жертвувати – це зрілість ! Тільки духовно-зрілі люди приходьть до усідомленного жертовного життя: Ісус, Апостол Павло, Іоан Злотоуст, Мати Тереза… І їхнє жертовне життя принесло свій великий плід, який діє і сьогодні, хоча пройшло сотні літ… Чому жертва?, невже постійно потрібно в чомусь себе ломати, робити не так, як хочеш, не так, як хоче твоя плоть – так: Тож благаю вас, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу, і не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа , добро, приємність та досконалість. (Рим 12:1,2) Апостол Павло благав віруючих, щоб ті віддавали сво...

ТОЙ, ХТО СТРАЖДАЄ ПЛОТТЮ… Святості нема без жертви… всі ми віруючі люди хочимо бути святими, тому що це необхідний чинник нашого спасіння – святий спосіб життя. Але ми так мало хочимо робити для цього, ми не хочемо жертвувати і ми не хочемо страждатти плоттю, а на томість видумуємо різні байки, які виправдовують наше гріховне, компромісне життя. Чому плотське життя, гріховне життя є таким поганим? А тому що: Бо тіло бажає противного духові, а дух противного тілу , і супротивні вони один одному, щоб ви чинили не те, чого хочете. Учинки тіла явні, то є: перелюб, нечистість, розпуста, ідолослуження, чари, ворожнечі, сварка, заздрість, гнів, суперечки, незгоди, єресі, завидки, п'янство, гулянки й подібне до цього. Я про це попереджую вас, як і попереджав був, що хто чинить таке, не вспадкують вони Царства Божого! (Гал 5:17-21) Найосновніший мінус плотського життя – це нероблення того, що бажає наш дух, який ведений Духом Святим. Тіло чинить бунт проти Духа, бо бажає чинити гріх, ос...

НАСКІЛЬКИ МИ ВОДИМІ ДУХОМ СВЯТИМ? Я думаю, що це найголовніше питання для будь-якої віруючою людини – наскільки дія Духа Святого є реальною для нас щоденно… Ми так звикли керуватися власними розумом, звичками, порадами. Але, на жаль, проходять роки, а ми так і не навчились бути водимими Духом Святим… Адже Ісус перед ти м як покинути світ, думаючи та переживаючи про наше майбутнє, сказав: «Я не залишу вас сиротами – пришлю Утішителя….». на жаль, ми продовжуємо жити так, ніби в нас взагалі не живе Дух Святий – все вирішуємо самі, страждаємо самі, радимось будь з ким – тільки не з Ним (а звідси так багато помилок)… як сумно… Дух Святий сильно бажає направляти нас, радити нам - Він же названий – Чудний Порадник, але все питання в тому: а) чи я готовий до ведення Духом Святим; б) чи я будеш платити час і увагу, щоб відчути, чого хоче Дух Святий; в) чи я буду послушний, щоб зробити те, що хоче Він. Чуттєвість до Духа Святого  – чи не на й ...