Перейти до основного вмісту

БАТЬКО ЗАБУВАЄ...

Послухай, синку, я розповідаю тобі про це, коли ти спиш, підперши маленькою ручкою щоку, й білявенькі кучері поприлипали до твого вологого лоба. Я прокрався до твоєї кімнати. Через декілька хвилин після того, як розпочав читати документи в кабінеті, задумлива хвиля каяття охопила мене. З відчуттям провини   я підійшов до твого ліжка. 

Є речі, над   якими яким я замислююсь, синку. Бувало, я сердився на тебе. Я сварився , коли ти, збираючись до школи, розтирав обличчя рушником до плям. Я докоряв тобі за не начищене взуття. Я гнівався, коли ти розкидав деякі речі по підлозі. 
За сніданком я також знаходив провини. Ти розплескував їжу, жадібно ковтав її. Клав лікті на стіл. Намазував на хліб масло товстим шаром. А коли ти розпочинав гратися, а я поспішав на поїзд, ти повертався,  махав рукою й вигукував: «До  побачення, татку! ». А я насуплено відповідав: «Тримай плечі прямо!» 

Увечері починалося те ж саме. Коли я підходив до стежки, я спостерігав, як ти, стоячи на колінах, грав у кульки. На твоїх шкарпетках були дірки. Я принижував тебе перед товаришами, які проходили повз нас, заганяючи тебе додому. Шкарпетки дуже коштовні – і якщо ти їх купуєш, треба бути  обережнішим! 

Уявляєш собі, синку, це від батька! Пам’ятаєш, пізніше, коли я читав   у кабінеті, як ти несміливо зайшов з болем в очах? Коли я зиркнув, відірвавшись від паперів, з нетерпінням, що мені заважають, ти стояв у нерішучості в дверях. «Що тобі треба » - випалив я. Ти нічого не сказав, але кинувся в бурхливому пориві, обійняв мене і поцілував, і твої маленьк  рученятаі так стиснулися, з такою емоційністю, яку тільки Бог здійняв у твоєму серці, яку ніяка зневага не могла зменшити.  

Потім ти побіг, тупотячи по сходах. Так, синку, відразу після цього мої папери вислизнули   з рук, мене охопив неймовірний знесилюючий жах. Що було моєю звичкою? Звичка відшукувати провину, виносити догани – ось що було винагородою тобі за те, що ти просто хлопчик. Не те, що я не любив тебе; я був занадто вимогливим до юнака. Я вимірював тебе цінностями своїх років. І так  чудово, що добра, краси   й правди було багато у твоїй вдачі. Твоє маленьке серденько було  таким великим, як світанок над узгір’ям. Це виявилось у спонтанному імпульсі кинутись до мене й поцілувати на добраніч. Нічого більше не має значення, синку, нічого. Я прийшов до тебе у темряві й преклонив коліна засоромлений. Це слабке спокутування – я знаю, ти не зрозумієш таких речей, якщо я скажу тобі, коли ти прокинешся. Але від завтра я буду справжнім татком! Я стану тобі другом, буду страждати, коли ти страждаєш, сміятися, коли ти смієшся. Я відкушу собі язика, коли навернуться розпачливі слова.   Я буду повторювати, як ритуал «Він ніхто інший, як хлопчик, маленький хлопчик!» Боюся, що уявляю тебе дорослим чоловіком. Але, коли зараз я бачу, як ти зіщулився під своєю ковдрою, розумію, що ти все ще дитина. Завтра ти будеш у маминих обіймах, а твоя голівка на її плечі. Я цього так жадаю, так жадаю.. 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

МОЛИТВА – ВІРУЮ, як основа християнського світогляду

Ефективна правова допомога

МОЛИТВА – ВІРУЮ, як основа християнського світогляду
Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком. І розп'ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований. І воскрес на третій день, як було написано. І возніся на небо, і сидить праворуч Отця.

І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.  І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків. В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву. Визнаю одне хрещення на відпущення грі…

МОЛИТВА ПРО ДОПОМОГУ

МОЛИТВА ПРО ДОПОМОГУ
Господи, я знаю, що Ти єдиний мій Помічник у тій складній ситуації, яку я переживаю (розкажіть її і попросіть те вирішення, яке б Ви хотіли). Я віддаюсь в Твої руки і прошу, щоб Ти простив всі мої гріхи та позбавив мене від всякого прокляття. Я прошу, щоб Ти був від сьогодні і назавжди моїм Господом та Спасителем. Я знаю, що коли свої очі я зводжу на небеса, то звідти прийде мені допомога, я вірю, що мені допомога від Тебе, бо Ти вчинив небо й землю і для Тебе немає нічого неможливого! Ти не даси захитатись нозі моїй, не здрімає мій Сторож: оце не дрімає й не спить мій Сторож! Господь то мій Сторож, Господь моя тінь при правиці моїй; Удень сонце не вдарить мене, ані місяць вночі! Господь стерегтиме мене від усякого зла, стерегтиме Він душу мою; Господь стерегтиме мій вихід та вхід відтепер аж навіки! І за це я славлю Тебе, мій Бог і надзвичайно дякую,  в ім’я Ісуса Христа, Амінь.
Сергій Гула

ПРО ТЕ, ПРО ЩО НЕЗРУЧНО ГОВОРИТИ – анонізм, маструбація

Ефективна правова допомога
ПРО ТЕ, ПРО ЩО НЕ ЛЮБЛЯТЬ ГОВОРИТИ – анонізм, маструбація
Дійсно - це питання достатньо делікатне і дуже дискусійне. Одні говорять, що маструбація, анонізм гріх, інші - що це нормальна життєва потреба людини. Це непросте питання, особливо для молодих і неодружених людей, а також і для віруючих, оскільки вони на роздоріжжі: "все ж таки, це гріх чи не гріх?...". 
В Біблії достатньо сказано щодо цього питання:  1 - це про Онана (звідки і пішов термін анонізм), який намірино виливав своє насіння на землю, не бажаючи запліднити дружину свого померлого брата, що було гріхом в очах Богом (Буття 38:9-10). 2 - це згадка малакій в 1 посланні до Коринтян 6 глава, 9 вірш, де є опис тих, хто не попаде в Царство Боже, серед них є так звані «малакії».  Малакія - від грецької "м`який", м`якотілий, той, хто легко піддається тиску. В новогрецікій мові Малакія переводиться як анонізм, відповідно - "малакас" переводиться як аноніст. Тобто в Біблії (1 Кори…