ДОРОГОВКАЗ ДЛЯ КОЖНОГО ВІРУЮЧОГО

ДОРОГОВКАЗ ДЛЯ КОЖНОГО ВІРУЮЧОГО

Безперечно, що Біблія є основним життєвим орієнтиром для кожної людини, що вірить в Трійцю: Бога Отця, Бога - Ісуса Христа та в Бога - Святого Духа.

Часто, можна почути, що при введені Нового заповіту – закон Божий був анульований і тепер всі віруючі живуть не під законом, а під благодаттю. Якщо це було б так, тоді в Новому Заповіті не містилося жодної заповіді та жодної настанови для віруючих людей нового часу, часу життя після воскресіння Ісуса Христа; але це не так. Новий заповіт наповнений настановами та заповідями, які є дороговказом для віруючих, щоб якраз і жити в благодаті, оскільки ми знаємо, що закон – це провідник до Христа.

Я би хотів зупинитися на квітенсенції настанов, які Апостол Пало залишив в посланні до Римлян, які є надзвичайно актуальними для нас, віруючих ХХІ століття.

Отже, читаємо з 12 глави послання до Римлян:

Тож благаю вас, браття, через Боже милосердя, повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу

Ви уявляєте, Апостол Павло не просто дає рекомендацію чи прохання – ні – він благає нас!!! Повіддавати свої тіла в жертву для служіння Господу. Ми стали такі комфортні та зайняті, що нам так тяжко пожертвувати для Господньої справи достатньо часу, сили та ресурсів!!! Ми хочемо служити Господу, так – не напрягаючись – так не буває! Щоб служити Господу – потрібна серйозна жертва з нашої сторони – а задаймося питанням – чим я сьогодні дійсно жертвую Господу (чи мені навіть 200 грн. тяжко пожертвувати на служіння, а от прогуляти їх – запроста!)? Виходить так, що ми для своєї роботи набагато жертовніші, аніж для Господа – так не годиться!!!

Жертовність – основна ознака служіння Господу!!! Якщо ми не готові платити жертву – ми не готові служити Богу!

І не стосуйтесь до віку цього, але перемініться відновою вашого розуму, щоб пізнати вам, що то є воля Божа, добро, приємність та досконалість.

Ми не повинні мислити, як мислить цей світ, ми не повинні жити за стандартами цього світу; цінності цього світу – не повинні бути нашими цінностями… ми повинні постійно набувати в собі Біблійні цінності, мислити як Христос, діяти як Він, постійно міняти свій розум, свої думки, і постійно прагнути та пізнавати яка є воля Божа для нас?

Чи ми пізнаємо Божу волю завжди на все – якось не виходить – чи не так, ми напевно дуже зайняті… або не вміємо цього робити. 

Нам обовязково варто це робити – це пряма настанова – не бути як світ – але пізнавати Божу волю і тим самим міняти свої стандарти мислення!!!

Тими категоріями, якими ми мислимо визначає і те, якої якості людьми ми є!

Це наше прями завдання, наш невід`ємний обов`язок – змінювати свої думки від мирських до Божих, постійно читаючи Слово Боже, роздумуючи над ним, багато часу проводячи в молитві, пізнаючи Божу волю на наше життя!!!

 Через дану мені благодать кажу кожному з вас не думати про себе більш, ніж належить думати, але думати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділив.

Гординя, це дуже страшна річ, вона здатна знищити людину швидше, аніж будь-який інший гріх. Саме гординя стала основною підставою падіння люцифера.

Але так легко про себе думати, що я вже хтось, я маю хорошу освіту, гарну професію, я класний спеціаліст, я заможний, Бог мене благословляє – я крутий…

Так не можна – за гординею одразу іде падіння, тож маємо дуже влучний наказ - думати про себе скромно – це збереже нас від падінь і від нерозумних речей!!!

І ми маємо різні дари, згідно з благодаттю, даною нам

Друзі, Бог не просто так нас послав на своє служіння – ні, Він нас «озброїв», а точніше обдарував! І що найголовніше – Бог хоче, щоб ми служили тими дарами, які Він нам дав. Тож не мучтесь, знайдіть свій істинний дар – і служіть людям ним!!!

Любов нехай буде нелицемірна; Любіть один одного братньою любов'ю; випереджайте один одного пошаною!

Як легко любити того, хто тебе любить, і «закритися» від того, хто тебе не любить, зневажає тебе, чи робить погані справи тобі. Це, друзі, лицимірна любов!!! Так не повинно бути. Ми повинні старатися любити тих, хто нам «неприємний» так само, як любимо своїх рідних друзів, які щиро люблять нас! Потрібно працювати над собою постійно і «сканувати» своє серце, розбираючись зі всіма негативними емоціями.

Звичайно любов повинна бути не на словах – а в ділі, жертовна, плодовита та щира. Як нам багато для цього потрібно робити – але це потрібно робити!!!

Пошана, ми дуже очікуємо її, чи не так? А як щодо того, щоб не очікувати її, а самому щиро шанувати інших? Якось про це мало задумаємось – а варто… шануючи інших щиро, особливо відповідно до їхнього статусу та справ – ми виявляємо свою любов до цих людей, визнаємо їхню цінність!!!

Ненавидьте зло та туліться до доброго!

Часто можна почути, що ми повинні бути толерантні до всіх збочень, які ми сьогодні маємо: гомосексуалізм, лесбіянство, корупція, ювінальна юстиція… - це зло в очах Бжих і аналогічно в наших!!! Ми не можемо толорувати до речей, які є огидою та злом!!! І ми це повинні ненавидіти та засуджувати!!!

А от знаючи добрі справи, які робляться руками Божими - ми повинні тулитись, долучатися до них. Ось в цьому і сьогодні проблема. Скільки нас просять долучитися до хороших акцій, маршів, надіслати лист, подзвонти чиновнику, пожертвувати кошти – і якось так тяжко дочекатися реальної допомоги… так не повинно бути, ми повинні жертвувати, щоб долучатися до хороших, Божих справ!!!

У ревності не лінуйтеся, духом палайте, служіть Господеві

Лінь… як часто ми лінуємось, знаємо, що потрібно щось зробити – а не робимо… тут заклик не просто не лінуватися, а бути ревними. Так багато сьогоді людей теплих, байдужих та безініціативних!!! Справжні люди Божі не можуть бути такими, не зважаючи ні на які обставини та вік!!!

Нам варто виконувати Божу справу з вогнем, з пристрастю, ревно – лише так нам повірять, що ми люди віруючі, і захочуть долучитися до нашого «вогню».

Духом палайте!!! Який це клас!!! Але щось не завжди виходить… як так зробити, щоб завжди палати Духом? Переконаний, лише тоді це можливо, коли ти маєш постійний тісний зв'язок з Духом Святим – Він дає «вогонь» нашому духу. Як тільки ми віддаляємося від нашого Друга, наш дух гасне… робіть висновки самі…

Служіння Господу – справа, яка завжди повинна бути пріоритетною для Божої людини. Пріоритетна означає, що ти думаєш про неї завжди, переживаєш за неї, виконуєш ВСЕ найкращим чином. Боже мій, як багато справ Божих робиться «лівою ногою» або взагалі не виконується! Ви уявляєте це собі??? Людина знає, що вона служить в конкретній Божі справи, а от завдання по служінні не виконує – як так може бути? Переконаний, що Божу справу ми повинні виконувати найліпше, не тільки ту роботу, за яку нам платять!!!

Тіштесь надією, утиски терпіть, перебувайте в молитві

Що є сьогодні нашою радістю та потіхою? А точніше, від чого ми засмучуємося, коли чогось не маємо. Як правило, це матеріальні речі… не це, має бути нашою радістю, не кількість грошей, чи наявність чогось – але те, що ми будемо вічно жити з Христом у Царстві Небесному!!!

З утисками важче. Не хочеться терпіти утиски. А інколи потрібно, бути готовими, що треба буде часто ради наших принципів, ради Христа, терпіти найрізноманітніші утиски– чи готові ми сьогодні до різних утисків?

Перебувайте в молитві. Ми так мало сьогодні молимось або молимось лише тоді, коли біда прийде. Ні, молитися потрібно багато, принаймі більше, аніж дивитися серіали, футбол чи сидіти в соціальних мережах. Молитва – це наше дихання з Богом. Це той невидимий, життєво необхідний зв'язок з Тим, Хто є сенсом і основою нашого життя. Без молитви – нема віри!!!

Беріть уділ у потребах святих, будьте гостинні до чужинців!

А дійсно, коли ми бачемо потребу нашого брата чи сестри – чи ми задаємося собі питанням - чим я можу допомогти? Реально шукаючи власні ресурси, щоб покрити нужду. Тай, приймати людей в гості, давати «кришу над головою» не так част вдається…

Не платіть нікому злом за зло, дбайте про добре перед усіма людьми! Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!

Так інколи хочеться помститись тому, хто творить зло – ні, краще подумати, а як зробити добро цій людині, щоб це привело її до покаяння. Добром може бути молитва, або добре слово, факт один – наше серце не повинне бути озлобленим, але залишитися в мирі, спокої та добрі.

Вибір лише за нами – чи ми будемо жити за цими Божими постановами? Давайте виберемо зрілість та відповідальність, тим самим здійснюючи великі справи Господні!

sg