УРОКИ З ГЕФСИМАНСЬКОГО САДУ
Як
Ісус зміг перетерпіти все зло, яке Йому завдали люди? Як перенести страшний
сором та найбільш жахливі знущання? Як Христос зміг витримати розп’яття, не
затаївши зла та образи? Звідки така сила, звідки таке терпіння, звідки перемога?
Відповіді на ці питання можна знайти в Гефсиманії...
Тоді
з ними приходить Ісус до місцевости, званої Гефсиманія, і промовляє до учнів:
Посидьте ви тут, аж поки піду й помолюся отам. І, взявши Петра й двох синів
Зеведеєвих, зачав сумувати й тужити. Тоді промовляє до них: Обгорнена сумом
смертельним душа Моя! Залишіться тут, і попильнуйте зо Мною… І, трохи далі
пройшовши, упав Він долілиць, та молився й благав: Отче Мій, коли можна, нехай
обмине ця чаша Мене… Та проте, не як Я хочу, а як Ти… І, вернувшись до учнів,
знайшов їх, що спали, і промовив Петрові: Отак, не змогли ви й однієї години
попильнувати зо Мною? Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий
бо дух, але немічне тіло. Відійшовши ще
вдруге, Він молився й благав: Отче Мій, як ця чаша не може минути Мене, щоб не
пити її, нехай станеться воля Твоя! І, прийшовши, ізнову знайшов їх, що спали,
бо зважніли їм очі були. І, залишивши їх, знов пішов, і помолився втретє, те
саме слово промовивши. Потому приходить до учнів і їм промовляє: Ви ще далі
спите й спочиваєте? Ось година наблизилась, і до рук грішникам виданий буде Син
Людський… Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!
(Від
Матвія 26:36-46)
Історія
в Гефсиманії наповнена багатьма уроками для нас, ця історія наповнена помилками
та визнанням Божого суверенітету. Це історія про важку боротьбу, зраду та
перемогу.
Уроки
Гетсиманського саду залишаються бути надзвичайно актуальними і до сьогодні – чи
засвоїмо ми їх?
Перший
і чи не найголовніший урок для нас: в нашому житті будуть важкі, доленосні часи
– як ми їх зустрінемо, чи будемо молитися до кінця?
Ісуса знав, що Його чекає. Це була надто велика битва, яку Він сам не зміг би
пройти. Ось чому Він цілу ніч перебував у спілкуванні з Небесним Отцем та у
духовній битві. Саме там Він переміг диявола, саме там Він визнав суверенітет
Бога! Саме там знайшов необхідну силу!
Гефсиманія
показує битву між комфортом плоті та важкою духовною працею, битву волі людини
та волею Божою. В нашому житі, очевидно, не будуть стояти такі
великі виклики – життя і смерті хресної. Але вибір буде стояти завжди: „моє
воля, чи Господня воля”. Чи зможемо ми у відповідальний момент сказати: „Та
проте, не як Я хочу, а як Ти...”. Це над важливий урок, який нам потрібно
вивчити і реалізовувати – вміти вибирати Божу волю, посунувши свою!
Урок
в Гефсиманії – це урок зрілості молитовного життя і перемоги плоті над
молитвою. Ісус не просто так брав з собою Петра і ще двох учнів.
Він очікував серйозної молитовної підтримки у надважкі часи для самого Христа.
Та вони спали – не зважаючи на прохання Ісуса. Плоть взяла верх.
І ця битва
завжди у нас буде! Але яка трагедія, коли роками продовжує перемагати плоть,
і нам важко молитися хоча б 2-3 години, забуваючи Хистові слова: „Пильнуйте
й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло”. Ісус у Гефсиманії показав як нам потрібно
молитися, перемагаючи власну плоть, комфорт, сон задля того, щоб досягти Бога
та перемогти в духовній війні. І Він це зробив!
Гефсиманія
показала, що саме в спілкуванні з Богом ми знаходимо необхідну силу для
перемоги. Що нам часто потрібно буде вести духовну війну і в ній перемагати.
На
початку Гефсиманії Ісус благає про оминання Божої волі та під-ранок Він вже
зовсім інший: „Уставайте, ходім, ось наблизився Мій зрадник!”. Христос бере
виклик на себе. Ісус сміливо іде дивитися в очі своїм ворогам, своєму зраднику, всьому аду. І Він - перемагає.
Гефсиманський
сад місце, де відбулась битва земного та небесного, плотського та духовного.
Христос переміг, переміг в молитві, шукаючи Божого лиця, перебуваючи в тісні
молитві з Богом богів, а також духовно перемігши сили аду.
В
нашому житті ми не раз будемо проходити свою Гефсиманію. Чи переможемо ми там?
Зобов’язані! Бо знаємо як це зробив наш Учитель - воскреслий Ісус!
Сергій
Гула
Коментарі
Дописати коментар