ЩО ТАКЕ ЛЮБОВ?

ЩО ТАКЕ ЛЮБОВ?

Любов і егоїзм – одне і те ж саме? Очевидно, що ні! Скажуть більшість людей. Але дуже часто, саме егоїзмом та задоволенням тільки власних потреб, багато називають проявоми любові.

Сьогодні можна знайти багато визначень, що таке любов. Своє розуміння любові дано і Наймудрішій Книзі – Біблії (1Коринтянам13:4-8)

Отже:

Любов довго терпить

(Довготерпіння, це найперша риса любові, яка так потрібна нам. Часто, ми не вміємо довготерпіти, особливо тоді, коли потрібно дати людині шанс, або не сказати лихого, чи простити винуватця. Любов терпить – і цим проявляє свою любов…)

любов милосердствує

(Миле, лагідне, добре серце або відношення до людей – це те, що завжди нам потрібно. Не зважаючи ні на які обставини – любов по-доброму ставиться до кожної людини …)

не заздрить

(Заздрість, це те, про що ми точно маємо забути. Заздрість руйнує нас зсередини і формує недобре та гнівливе відношення. Від заздрості програють всі, а отже її потрібно як найшвидше позбутися…)

любов не величається

(Без скромності немає любові. Часто, хочеться проявити свою зверхність, доказати, що ми кращі – це все прояви егоїзму. Любов не така! Любов скромна та тиха, ніколи не покаже своєї зверхності, хамства та грубості…)

не поводиться нечемно

(Саме наша поведінка є показником нашої любові. Якщо ми поводимося так, що люди від цього страждають – ми не любимо. Нам завжди потрібно думати, а чи своєю поведінкою, я зараз завдаю комусь шкоди, чи хтось страждає від цього? Нам необхідно бути уважними один до одного, не завдаючи болі у нашій поведінці…)

не шукає тільки свого

(Думати тільки про себе і про те, що я хочу – це антонім любові. Не є любов’ю те, коли я дбаю про себе і хочу, щоб задовольняли мої бажання, мою похоть. Любов завжди думає про іншого і думає, як йому зробити краще…)

не рветься до гніву

(У гніві – немає любові. Якщо справді любимо– ніколи не проявимо грубості та жорстокості. Нам потрібно одразу ж «присікати» себе, коли є бажання сказати жорстоке слово, проявити гнів, чи заподіяти фізичну чи душевну біль. Коли ми любимо – ми не маємо права на гнів до людей…)

не думає лихого

(Ось так – ви позбавленні жодних поганих думок про будь-яку людину. Ви думаєте тільки хороше. Саме думки формують наше відношення до конкретної людини. Думаймо завжди хороше про людей – і тоді буде легше любити!)

не радіє з неправди, але тішиться правдою

(Радість з горя чи неправди – це зло. В цьому немає нічого спільного із любов’ю. необхідно радіти тільки з добра людини, а неправду засуджувати та гамувати…)

усе зносить

(Коли любиш, часто, будеш зазнавати болю та багато буде ран. Але це невід’ємний аспект любові. Любов часто буде приносити біль. Але варто любити – без неї немає життя. Потрібно бути готовим до ран і зносити їх, постійно прощаючи людям. Це завдання любові – завжди прощати і зносити всяку біль…)

вірить у все, сподівається всього

(Любов завжди сподівається кращого! Вірить в найсвітліше і найдобріше. Потрібно очікувати від людей добра. Хоча часто цього і не буде, варто продовжувати вірити в краще – це допомагає любити. Любов – завжди вірить в краще…)

Ніколи любов не перестає

(Це найголовніший висновок любові. Не можна в один день сказати, що я перестав любити цю людину… Тоді, це означає, що ми ніколи і не любили. Справжня любов ніколи не перестає. Ми завжди маємо відноситися до людини з добрим серцем, робити її добро, прощати її, вірити у краще, зносити всяке зло, думати тільки позитивно – це те, що ми зобов’язанні завжди робити – якщо ми хочемо любити, і щоб нас любили…)

Любити – не вимагаючи нічого натомість – ось істинна характеристика справжньої любові. І нам потрібна вчитися так любити, якщо ми, дійсно, когось любимо… Безперечно, це важко, а часто просто нереально. Молімося, щоб Бог нам поміг по-справжньому любити – без Нього, це практично неможливо…

Сергій Гула