ГЛИБОКА ПОВАГА ТА ПОШАНА, ЯК НЕОБХІДНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ КОХАННЯ
Яке примхливе це почуття кохання – чи не так? І як часто можна почути від пар, які розходяться, що вони вже не люблять, не кохають один одного, колись здається любили, а тепер ні… були почуття, а тепер нема…
Чомусь нема такого розуміння, що кохання це особливе почуття, це дуже тендітне почуття, яке має велику необхідність в тому, щоб його охороняли ти живили. Без цих двох базових дій – люди хто через два місяці, а хто через два роки, приходять до висновку, що вони колись кохали, а тепер – ні!
Як будь-яка рослина, має своє середовище для того, щоб вона могла виростити та плодоносити, так саме і кохання – має своє середовище, де воно може зростати і приносити свої хороші плоди. Але мало задумуємося над тим, щоб ціленаправлено формувати - ось це середовище, яке буде благоприємним для життя та росту кохання.
Чому ми так легко можемо сваритися з коханими людьми? Чому ми можемо підвищувати свій голос один на одного? Чому ми не шануємо один одного вище, аніж будь-яку людину на цій планеті, навіть якщо б це була Королева Англії? Чому ми можемо говорити образливі слова один одному? Чому ми можемо показувати роздратованість коханою людиною? Чому ми можемо погано говорити про свою кохану людину іншим людям? Чому ми можемо спорити один з одним? Безперечно, що всі ці дії - це дуже несприятливе середовище для кохання, які його просто-напросто знищують, вбивають! Ознака цих дій є одна – незрілість та відсутність мудрості!
Чому ми не хочемо вчитися, ось цього, трепетного ставлення один до одного, чому ми не зростаємо в собі найглибшої поваги до коханої людини, чому ми собі не заборонили піднімати голос на найближчу людину для нас, чому ми не ставимось до коханої людини, як до найніжнішої особи, де ми спочатку сім раз зважимо, чи сказати ті чи інші слова, щоб не образити та не ранити найдорожчу людину (а ми так легко ранимо один одного, інколи вбиваємо один одного словами), а може краще промовчати або замість жорстокого слова сказати, любе та ніжне; а де слова великої пошани один до одного, а де слова вдячності, а де ніжні та добрі слова, які мають постійну, щоденну основу.
Чи не цікавим є той факт, що Сарра, дружина Авраама, називала його: «Мій Господарю»? в цих словах і виражалась вся пошана до чоловіка, глибока повага, без яких немислиме прекрасне сімейне життя.
А чи не цікавий той факт, що Біблія звертається до чоловіків, щоб вони відносились до своїх дружин, як до найніжнішої хрустальної вази, якій може загрожувати не тільки необережний рух, але і від високого голосу, вона може розбитися!!!
Якщо ми хочемо бути щасливими у своєму сімейному житті, ми повинні навчитися цінувати один одного, ми повинні відноситись один до одного з глибоким внутрішнім трепетом, з глибокою внутрішньою повагою, ми не можемо собі дозволити спорити один з одним, кричати один на одного, сваритися; ми повинні в собі зрощувати риси лагідності та ніжності, що є найкращим середовище для кохання; ми повинні робити ось ці необхідні дії, які не звалюються з небес, а які з`являються щоденною практикою та постійною працею над собою, над своїм характером, якщо, звісно – ми хочемо бути щасливими з коханою людиною; не можна покладатися просто на почуття кохання – так воно є, але без необхідних дій щодо його ціленаправленого збереження воно, як багато кажуть «просто пройшло», хоча воно не просто пройшло, його вигнали - ми своїми нерозумними діями або простою бездіяльністю!
Будьмо мудрі!!!
Коментарі
Дописати коментар