МИР БОЖИЙ, ЯК ЗАПОБІЖНИК ВІД СТРАХУ, СТРЕСІВ ТА ДЕПРЕСІЙ

МИР БОЖИЙ, ЯК ЗАПОБІЖНИК ВІД СТРАХУ, СТРЕСІВ ТА ДЕПРЕСІЙ

Мир в душі – один із найнеобхідніших станів людського життя. Без нього люди є надзвичайно вразливими та хворобливими. Мир в серці – як запобіжник для всього організму людини. Запобіжник від страху, переживань, стресів…

Як його досягти, цей дорогоцінний скарб для людської душі – мир Божий? Особливо в сьогоднішній час, час криз, депресій, невдоволень…

Переконаний, що найперша відповідь у цьому питанні є та, що нам варто розуміти, що ідеальне середовище для  життя людини, яке було створене Богом, є саме постійне перебування у Його мирі. Навіть коли Ісус ішов на Небеса, залишаючи людей на цій грішній землі, Він щось дуже важливе позоставив для всіх нас, розуміючи, що ми без цього не можемо жити…:

Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається! (Iвана 14:27)

Без Божого миру, людина як без щиту – вона надзвичайно вразлива, страх та переживання долають її. Саме мир Божий захищає наше серце та розум:

І мир Божий, що вищий від усякого розуму, хай береже серця ваші та ваші думки у Христі Ісусі. (Филип`янам 4:7)

Ще більше роль миру Ісус підкреслював, кожного разу, після власного воскресіння, коли з`являвся перед учнями, вітаючи їх: «Мир вам»!

Розуміння важливості хождіння і життя у мирі Божому та прагнення його – є підставою для його набуття.  Нам варто шукати його, робити конкретні кроки, щоб набути цей життєво необхідний та істинний мир.

Мир Божий слідує за примиренням з Богом. Річ в тім, що кожна людина, яка хоче досягти мир своєму житті, має примиритися з Богом. І Слава Богу, Він зробив свою частину в цій справі:

Що Його (Ісуса Христа – авт.) Бог дав у жертву примирення в крові Його через віру, щоб виявити Свою правду через відпущення давніше вчинених гріхів. (Римлянам 3:25)

Але і ми повинні також щось зробити для досягнення миру з Богом – це примиритися з Ним:

Отож, виправдавшись вірою, майте мир із Богом через Господа нашого Ісуса Христа. (Римлянам 5:1)

Через віру в Ісуса Христа, визнання Його Господом та Спасителем та визнання своїх гріхів, прохання про очищення від них – ми отримуємо мир Божий.

Мир Божий заселяється в наше серце, зцілюючи нашу душу, направляючи на істинну наші думки.

Але буває так, що через хвилювання, переживання, роздратування, гнів ми втрачаємо мир Божий. Тоді ми можемо робити неправедні та нерозумні речі, можемо говорити жорстокі слова, робити негідні вчинки. Вже плоть та руйнівні емоції починають керувати та домінувати над нами. Коли людина знаходиться в стані агресії, нервозності та хвилювання, вона починає хворіти і найчастіше на цьому ґрунті з`являються пухлини, а також серцеві напади і що найгірше – різко падає здатність імунної системи захищати організм.

Отже, ми відповідальні за збереження власної душі та серце у мирі Божому.

Але як це зробити, коли кожного дня є все нові і нові виклики. Коли нервують, ставляться негативно або несправедливо, чи ми переживаємо за близьких та рідних, за важливі справи… як себе зберегти у стані миру?

Найперше – це не допускати негативних емоцій, щоб вони не почали домінувати над розумом. Потрібно внутрішньо працювати над собою, щоб концентруватися на мирі, а не на емоціях.

По-друге: молитися у кожній ситуації, просячи в Бога, щоб Він у тяжкі хвилини наповнював нашу душу своїм миром.

По-третє: ніколи не сваритися. Просто звикнути цього не робити, щоб не було, і щоб не відбувалося! Саме коли ми сваримось – це той час, коли ми зневажаємо Духа Святого і точно втрачаємо мир Божий.

По-четверте: звиктнути жити в спокої, гамувати хвилювання, переживання, всякого роду нервозність. Саме ми відповідальні за наш стан душі. Чи ми дозволимо, щоб емоції пішли своїм, неконтрольованим ходом, чи будемо зупиняти їх, зберігаючи спокій та мир.

По-п`яте: усвідомлювати, що саме стан миру є необхідним станом саме у важкі часи та часи спокус. Коли все добре – всі вміють бути спокійними, а от навчити себе зберігати мир Божий і не витрачати його ні нащо – ось наше завдання, ось доля сильних людей.

По-шосте:  коли втрачений Божий мир, прагнути якомога швидше його повернути. А це робиться через покаяння та прагнення знову вернути близьке спілкування з Богом.

Коли ми, дійсно, будемо прагнути миру Божого і цінувати його як один із найдорожчих скарбів, не втрачаючи його при різних конфліктних ситуаціях – ми будемо здорові, щасливі та найголовніше тими, хто здатні у важкі часи почути голос Бога, тому що саме у стані миру Божого ми можемо почути Його голос, голос мудрості та спасіння!

sg