БРАЗИЛЬЦІ ВРАЗИЛИ
Це, очевидно, найболючіша поразка збірної Бразилії за всю
її історію. І тут не просто справа в рахунку, а він, дійсно, ганебний 7:1, а
справа в тому, що вони програли в себе вдома, коли всі від них очікували
чергового чемпіонства.
Але мене найбільше вразив не результат гри. Мене сильно
вразила поведінка декількох гравців після закінчення матчу. Луїс і ще декілька
гравців після фінального свистка молилися. Молилися Богу та простягали руки до
неба, прославляючи Його. Оце так сила. Програти, напевно, найважливіший матч
життя перед рідними трибунами – і після всього помолитися Богу та воздати Йому
славу – це неймовірно, це вражає.
Чи вміємо ми у тяжких обставинах славити Бога, можливо, і
не розуміючи чому так трагічно трапилося. Чи вміємо ми схилитися на коліна,
коли пропало все, коли трагедія, коли біда… ось в цьому є перевірка нашої віри
та глибина наших відносин.
Як написано в Авакума:
Коли б фіґове дерево не зацвіло, і не було б урожаю в
виноградниках, обманило зайняття оливкою, а поле їжі не вродило б, позникала
отара з кошари і не стало б в оборах худоби, то я Господом тішитись буду й
тоді, радітиму Богом спасіння свого! Бог Господь моя сила, і чинить Він ноги
мої, як у лані, і водить мене по висотах! (Ав.3:17-19)
Сергій Гула
Коментарі
Дописати коментар