Перейти до основного вмісту

ДЕЩО ВАЖЛИВЕ ПРО ВИКОНАННЯ БОЖОЇ СПРАВИ…

ДЕЩО ВАЖЛИВЕ ПРО ВИКОНАННЯ БОЖОЇ СПРАВИ…

Хто з нас не страждав від людської безвідповідальності? Коли люди пообіцяли – і не зробили, коли попросив друзів, щось виконати - а вони тебе підвели, коли люди неякісно виконали завдання, коли ти до них пишеш – а вони не відповідають…
І, на жаль, ця чума безвідповідальності розпоширена серед всіх, не зважаючи на стать, вік та віросповідання!!!

Як праведний виправляє мене,
то це милість, а докорить мені,
це олива на голову,
її не відкине моя голова...
(Пс.140:5)
Чому ми можемо спокійно обманювати? чому ми можемо спокійно ігнорувати прохання? чому ми можемо спокійно не відповідати на листи? чому можемо спокійно не виконати поставлених завдань??? Що це таке – це біль для ближніх і це біль для Бога!
І не залежно чи це Божа справа чи ні…, хоча я помітив, що ми набагато відповідальніше ставимось до завдань начальника, аніж до Божих справ. Ми стараємось виконувати добре справу, за яку нам платять, а от справу, яка є нашим служінням Богу – ми можемо виконувати недбало, не вчасно, взагалі не виконати – друзі – що ми робимо??? Це ж ми Бога обманюємо – посоромимось!!! Так не можна!!!
Я можу про це писати, оскільки вже є довгий час служителем, і саме безвідповідальність до Божої справи, яку я бачу, чи в церкві, чи в Божому проекті найбільше завдає мені болю…
Як так, що люди обіцяють тобі допомагати – а приходить конкретна ситуація – і люди не допомагають; як так – просиш людей написати листа для виконання важливої справи, і вже проект цього листа людям надіслав – а люди не надсилають листа; як так – людям пишеш завдання – а люди не виконують його; як так – людей просиш прозвітутвати за зроблену справу – а люди ображаються; як так – робиш для людей хороші заходи – а люди не приходять, бо вони мають 100 причин… – ЯК ЦЕ ТАК МОЖЕ БУТИ??? Особливо у тих, хто є людьми віруючими??? І навіть у тих, хто вже довго ходить до церкви та є старшим в роках… це не підлітки…, це дорослі люди, які б мали давати собі звіт, як вони служать Богу – але не дають, чомусь…
І послав він свого раба часу вечері сказати запрошеним: Ідіть, бо вже все наготовано. І зараз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, і маю потребу піти та оглянути його. Прошу тебе, вибач мені! А другий сказав: Я купив собі п'ять пар волів, і йду спробувати їх. Прошу тебе, вибач мені! І знов інший сказав: Одружився ось я, і через те я не можу прибути. І вернувся той раб і панові своєму про все розповів. Розгнівавсь господар тоді, та й сказав до свого раба: Піди швидко на вулиці та на завулки міські, і приведи сюди вбогих, і калік, і сліпих, і кривих.
(Лук.14:17-22)
Головне, що у нас є завжди виправдання, чому ми не виконали, те що мали зробити – в нас є тисячу виправдань – і Бог це знає… але це не спасає – це безвідповідальність!!!
Головне виправдання – часу не було… а от чомусь для всього іншого час є. Головне час є, щоб гроші заробляти, для сім'ї, щоб їсти, спати та відпочивати – тільки часу для Божої роботи – як завжди - нема!!!   
Не ображайтесь на такі мої слова, адже, дійсно, як в Слові сказано – це благословіння, коли мене виправляє праведник. Хоча не беру на себе роль праведника… але пишу те, за що серце болить, за що Бог розбудив і не дав спокою, поки цього не написав…
Тож, блаженна людина, яку Бог картає, і ти не цурайсь Всемогутнього…
(Йов.5:17)
бо кого Господь любить, картає (наставляє, виправляє, наказує) того, і кохає, немов батько сина!
(Пр.3:12)
Ми не можемо змінити світ на краще, якщо ми самі не змінимось на краще – дійсно, ми повинні працювати над тим, щоб від нас було забрано: всяка безвідповідальність, неправда, халтурність, запізнення, недисциплінованість, легковажність та пріоритетність мирських справ…


Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Народ цей говорить: Не прийшов тепер час дому Господнього, щоб бути збудованим! І було Господнє слово через пророка Огія, говорячи: Чи час вам сидіти по ваших домах, покритих кафлями, хоч Дім Божий в розрусі? А тепер отак промовляє Господь Саваот: Зверніть ваше серце до ваших доріг!
Виходьте на гору, і спроваджуйте дерево, і храм цей будуйте, і в ньому знайду Я вподобу, та буду шанований, каже Господь.
Звертаєтесь до численного, та виходить ось мало, і що приносите в дім, то розвіюю те. За що? питає Господь Саваот. За храм Мій, що в розрусі він, а ви кожен біжете до дому свого. Тому то над вами затрималось небо давати росу, а земля урожай свій задержала.
 (Ог.1:2-10)


Коментарі

  1. Действительно! Эти слова касаются многих, но автору необходимо не забывать,- "то, что мешает тебе в другом мешает тебе в себе самом".

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ДВІ ГОЛОВНІ ЗАГРОЗИ ДЛЯ БОЖОГО ПОКЛИКАННЯ

ДВІ ГОЛОВНІ ЗАГРОЗИ ДЛЯ БОЖОГО ПОКЛИКАННЯ Як мало сьогодні ми бачимо, дійсно, людей, які б мали великий Божий плід в своєму житті. А, часто, бачимо, коли  віруючі   люди живуть за стандартами  цього  світу, маючи цілі, які актуальні для мирських людей, прагнуть багатства так, як би це було основа їхнього життя… Сьогодні постає важливе питання: "чому ми такі малопродуктивні у Божій справі"? Відповідь можна знайти у нижчезазначеному слові Христа: А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду. (Матвія 13:22) Варто розуміти, що перед нами є дві дуже серйозні загрози, щоб реалізувати Боже покликання: 1.                щоденні  справи, завантаженість та суєта віку цього настільки навантажили нас, що ми забули про служіння Боже, ми забули про достатню молитву, ми забули про покликання Боже. У нас немає часу, щоб думати про духовне – ми дуже зайняті на роботі, нас так баг

МОЛИТВА ПРО ДОПОМОГУ

МОЛИТВА ПРО ДОПОМОГУ Господи, я знаю, що Ти єдиний мій Помічник у тій складній ситуації, яку я переживаю (розкажіть її і попросіть те вирішення, яке б Ви хотіли). Я віддаюсь в Твої руки і прошу, щоб Ти простив всі мої гріхи та позбавив мене від всякого прокляття. Я прошу, щоб Ти був від сьогодні і назавжди моїм Господом та Спасителем. Я знаю, що коли свої очі я зводжу на небеса, то звідти прийде мені допомога, я вірю, що мені допомога від Тебе, бо Ти вчинив небо й землю і для Тебе немає нічого неможливого! Ти не даси захитатись нозі моїй, не здрімає мій Сторож: оце не дрімає й не спить мій Сторож! Господь то мій Сторож, Господь моя тінь при правиці моїй; Удень сонце не вдарить мене, ані місяць вночі! Господь стерегтиме мене від усякого зла , стерегтиме Він душу мою; Господь стерегтиме мій вихід та вхід відтепер аж навіки! І за це я славлю Тебе, мій Бог і надзвичайно дякую,  в ім’я Ісуса Христа, Амінь. Сергій Гула

МОЛИТВА – ВІРУЮ, як основа християнського світогляду

МОЛИТВА – ВІРУЮ , як основа християнського світогляду Вірую в Єдиного Бога Отця , Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він для нас, людей , і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком. І розп'ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований. І воскрес на третій день, як було написано. І возніся на небо, і сидить праворуч Отця. І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.  І в Духа Святого , Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків. В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву. Визнаю одне хрещення на від