ЧОМУ ДАНИЇЛ БУВ ЛЮДИНОЮ ВИСОКОГО ДУХУ? І ЯК НАМ БУТИ ТАКИМИ ЛЮДЬМИ?

ЧОМУ ДАНИЇЛ БУВ ЛЮДИНОЮ ВИСОКОГО ДУХУ?

І ЯК НАМ БУТИ ТАКИМИ ЛЮДЬМИ?

Завжди захоплювався тими людьми, які змогли проявити велику славу Божу, виконуючи великі справи та ставши людьми сильного характеру. Одним із зразкових прикладів таких людей є Даниїл, людина, яка була позбавлена свого рідного середовища, поставлена в такі умови, де не тільки ніхто не вірив в Єдиного та Істинного Бога, але за таку віру переслідували та смертельно карали.

Як вдалося Даниїлу в абсолютно чужій країні, де не було ні церков, ні Біблії, ні проповідників, не тільки зберегти свою віру, але дуже сильно прославити Бога, ставши людиною високого духу.

Уроки життя Даниїла для нас, сучасних віруючих, є надзвичайно важливими та релевантними, оскільки Даниїл є прообразом будь-якого віруючого, а Вавилон – це прообраз цього світу, який поклоняється та служить будь-яким богам, тільки не Істинному.

Найперше, що помітно з життя Даниїла – це принциповість, відсутність компромісу з гріховними та небожими справами.

Даниїл знав, що коли він буде споживати їжу царя Навуходоносара, він осквернить себе. Від цього і приходить рішення: не їсти подібну їжу (Даниїла 1:8). Бажання та конкретні дії, щоб не осквернити себе гріхом – чи не найперше, що нам потрібно, щоб прославити Бога!

Як легко сьогодні для багатьох віруючих «плисти по течії життя», йти на компроміс з гріхом, виправдовувати себе, чому поступив негідно (дав хабар, порушив правила дорожнього руху, обманув, мовчав, коли інші нецензурно висловлювались, дивився заборонені фільми…). А от піти проти загальних правил, які оскверняють нас, як людей Божих, не завжди вдається. На жаль, так багато людей звикли миритися з гріхом.

Даниїл був не такий, навіть під загрозою бути покараним, або просто виглядати не таким як всі, він проявляв свої принципи життя – віру в живого Бога. І не просто проявляв, а захищав, ідучи в розріз з наказами царя (нині законам, чи указам Президента) (Даниїла 12:3). Невиконання наказів царя означало смерть. Незважаючи на це, Даниїл не тільки не став поклонятися ідолам, він продовжував молитися Єдиному Богу. Бачачи таку відвагу і безкомпромісність Даниїла, чітко розумієш, чому так сильно проявилась слава Божа через Даниїла. Богу потрібна дуже міцна основа для проявлення Його слави, а ми так часто «ламаємось» у дрібних речах: хто в шуканні свого, хто в порнографії, хто в блуді, хто в користолюбстві, хто в боязні свідчення…

Даниїл не боявся свідчити про Бога, навіть, перед найповажнішими людьми цього часу (Даниїла 1:27-28). Яка це для нас проблема – свідчити про Бога, про Ісуса Христа, не тільки тим, хто багатий, чи при владі, але й простим людям. Ми боїмось і соромимось. Це ті дві обставини, з якими ми повинні всіма силами боротися – це наші найперші вороги, які крадуть від нас можливість проявлення слави Божої. Скажіть, будь ласка, як Бог може проявитися в житті невіруючої людини і щоб ця людина знала, що саме це зробив Бог, якщо ми їй не скажемо про Бога, про його силу та милість??? Коли ми мовчимо тоді, коли потрібно свідчити – ми обкрадаємо і себе, і людей, і Бога!!! Даниїл не соромився, а навпаки був відважний, щоб сміливо говорити про Бога і Його чудеса – він говорив тим, чим жив. Хіба ми не живемо Богом???

З цього і є ще один гарний приклад життя Даниїла – він молився так, щоб його могли бачити інші люди. Він відкривав вікна, ставав на коліна та молився тричі в день. Даниїл не ховався, він не робив молитву дуже приватною та закритою (сьогодні світ активно вимагає від нас зробити наше віросповідання тільки приватним, закритим – але це не принцип Божий – як тоді люди дізнаються про Бога, про спасительну жертву Христа, якщо їм хтось про це не скаже???). Ні, він молився відверто та щиро, навіть тоді, коли це було заборонено і не просто заборонено, а порушення цього закону каралося смертною карою (Даниїла 6:9-10). Як Вам це? Ми можемо роками працювати на роботі чи навчатися в університеті і ніхто навіть не здогадується, що ми віруючі люди – який сором!!!

Даниїл повністю віддавав славу Богу за всі його здатності та вміння, не залишаючи ні трохи собі слави. Як ми любимо похвалитися або погордитися, особливо тим, що маємо від Бога, так хочеться виглядати «крутим» в очах інших. Наші дари та таланти якраз для того, щоб іншим людям свідчити про Бога, як це зробив Даниїл (Даниїла 1:27-28). 

Даниїл ніколи не боявся, що з ним відбудеться як його покарають (навіть мученицька смерть), він повністю віддавав все в руки Божі. Ой, як ми боїмося за себе, за власне життя, щоб нас не «очорнили», не сказали на нас „сектант”, не вигнали з роботи, не понизили в посаді, вже не говорячи про тілесні покарання. Ми так боїмося за себе! А чому? Бо не довіряємо Богу, що є  гріхом. В такому випадку - наша віра не вартує і ламаного гроша! Нам потрібно навчитися повністю вірити та довіряти Богу, навіть тоді, коли це буде коштувати нам життя.

Глибока віра в Бога, прагнення не осквернити себе гріхом, свідчення про Божу всемогутність, безкомпромісне життя, щира та регулярна молитва, глибоке поклоніння – це ті підвалини життя Даниїла, які зробили  його людиною високого духу та дали можливість сильно проявитися Богу. Ми можемо стати такими людьми, якщо почнемо змінювати свій спосіб мислення і, дійсно, жити не за стандартами світу цього, а за вірою. Вибір за нами!!!

Сергій Гула