Перейти до основного вмісту

ДЕМОКРАТІЯ, ЩО НІВЕЛЮЄ ХРИСТИЯНСЬКУ СИСТЕМУ ЦІННОСТЕЙ, ВЕДЕ ДО КРИЗИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА


ДЕМОКРАТІЯ, ЩО НІВЕЛЮЄ ХРИСТИЯНСЬКУ СИСТЕМУ ЦІННОСТЕЙ, ВЕДЕ ДО КРИЗИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА


Такого висновку дійшли представники різних християнських конфесій під час круглого столу «Роль Церкви в розвитку громадянського суспільства», що відбувся 26 вересня в рамках V Екуменічного соціального тижня у Львові.  
Демократія розширює можливості розвитку усіх соціальних інституцій, однак наряду із перевагами, у цьому режимі правління криються і небезпеки. Принципом свободи доволі часто зловживають у нашому суспільстві. «Свобода релігії привела до появи тоталітарних сект, свобода вираження власних поглядів в акціях протесту дозволила активісткам «Femen» спиляти хреста, а свобода тематики в мас-медіа веде до того, що молодь починає морально деградувати і потрапляє у залежність від порноіндустрії, наркоманії, пияцтва та інших негативних проявів», - зауважив у своєму виступі Іоан Діденко, протодиякон та директор Благодійного фонду «Віра.Надія. Любов».  
За його словами, Церква повинна стати совістю усього суспільства і рушієм розвитку суспільної моралі, усталюючи здорову демократію. Для цього священнослужителям треба бути соціально активними не лише у межах Церкви, але і поза нею, вважає Іоан Діденко. Як приклад ефективної соціальної роботи він навів створення духовних осередків при держструктурах соціальної реабілітації, у лікарнях, школах та тюрмах.
У демократичному суспільстві церква і держава повинні взаємодіяти, однак іноді це веде до політизації церкви. Коли Церква стає рупором певної політичної сили, то відходить від найважливішого. «Якщо Церква й повинна за щось агітувати, то за Царство Боже», - підкреслив о. Андрій Клюшев, настоятель храму Св. Миколаївського храму при університеті Державної податкової служби України в м. Ірпіні.
Він нагадав про те, як під час Помаранчевої революції Митрополит Володимир відправив молебень, що викликало неоднозначі трактування. Як пояснив пізніше владика, гідність є пріоритетом Церкви, тому молилися за всіх незалежно від політичних поглядів і переконань. За спостереженням о. Андрія Клюшева, хоч в деяких церквах УПЦ (МП) робилися спроби передвиборної пропаганди, однак, опираючись навіть на кількісний склад вірян у церквах, владі вже немає сенсу розглядати їх як потенційну аудиторію виборців. «Кількість тих, хто ходить до церкви і практикує церковні догми, становить 2-3% від загальної кількості українців, - відзначив священнослужитель. – Ефективність роботи політиків із такою аудиторією не відповідає бажаним результатам голосування».
По суті, духовне ядро церкви сформувалося ще у період підпільного існування, коли про інтеграцію з державою не було й мови. Принаймні таким досвідом може поділитися УГКЦ, яка в період переслідування вела катакобмний спосіб існування.  «Те, що витримало тиск, випробування, є основою для розвитку громадянського суспільства», - зауважив владика Борис (Ґудзяк), ректор УКУ.

Про те, що підпілля гартувало і показувало справжній характер людей, говорив о. Іван Дацько, президент Інституту екуменічних студій УКУ. З його слів, вплив Церкви послаблюється тому, що дедалі частіше прослідковується розрив між її проповіддю і її життям. «Найбільше мучеників загинуло саме від рук християн – це є найбільшою спокусою для світу у XXI ст., — наголосив він. — Спотиканням для світу був і ряд історичних фактів церковного протистояння між Східною та Західною традицією християнства та суперництво церковних управителів із державними. Приміром, у IX ст. на першість між собою змагалися імператор Фотій та папа Миколай І, перший з яких став святим у Східній церкві, а другий – у Західній. Коли папсто переходило чорний період, Царгород тріумфував, а возвеличені письменниками хрестові походи були нищенням східних християнських цінностей». На переконання служителя, саме такі змагання вилилися у відмежування багатьох країн від церкви. Скандинавія, яка пішла антикатолицьким шляхом не через перевагу інших конфесій, але через те, що забракло хорошого свідчення. Норвегія аргументувала свою відмову вступати до Євросоюзу побоюванням того, що таким чином потрапляє під керівництво Папи, каже священик. «Екуменізм перебуває у кризі і сьогодні, бо ніхто не хоче відступити від свого», - додав на завершення о. Іван Дацько.
Попри наявні проблеми в Україні голос Церкви, зокрема УГКЦ, є потужним рушієм у питанні державотворчих змін, вважає владика Борис (Ґудзяк). Свідченням цього є той факт, що до рейтингу 100 найвпливовіших людей в Україні щоразу входять колишній глава Церкви Блаженінший Любомир (Гузар) та чинний Патріарх Святослав (Шевчук). У розбудові громадянського суспільства найбільшу роль ректор УКУ відводить молодому поколінню. Слабинкою УГКЦ єпископ Борис (Ґудзяк) назвав відсутність середньої ланки служителів, які б стали виховувати молодь і змогли б стати лідерами, здатними повести за собою і вказати напрямок.

За матеріалами РІСУ

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

МОЛИТВА – ВІРУЮ, як основа християнського світогляду

Ефективна правова допомога

МОЛИТВА – ВІРУЮ, як основа християнського світогляду
Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком. І розп'ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований. І воскрес на третій день, як було написано. І возніся на небо, і сидить праворуч Отця.

І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.  І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків. В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву. Визнаю одне хрещення на відпущення грі…

МОЛИТВА ПРО ДОПОМОГУ

МОЛИТВА ПРО ДОПОМОГУ
Господи, я знаю, що Ти єдиний мій Помічник у тій складній ситуації, яку я переживаю (розкажіть її і попросіть те вирішення, яке б Ви хотіли). Я віддаюсь в Твої руки і прошу, щоб Ти простив всі мої гріхи та позбавив мене від всякого прокляття. Я прошу, щоб Ти був від сьогодні і назавжди моїм Господом та Спасителем. Я знаю, що коли свої очі я зводжу на небеса, то звідти прийде мені допомога, я вірю, що мені допомога від Тебе, бо Ти вчинив небо й землю і для Тебе немає нічого неможливого! Ти не даси захитатись нозі моїй, не здрімає мій Сторож: оце не дрімає й не спить мій Сторож! Господь то мій Сторож, Господь моя тінь при правиці моїй; Удень сонце не вдарить мене, ані місяць вночі! Господь стерегтиме мене від усякого зла, стерегтиме Він душу мою; Господь стерегтиме мій вихід та вхід відтепер аж навіки! І за це я славлю Тебе, мій Бог і надзвичайно дякую,  в ім’я Ісуса Христа, Амінь.
Сергій Гула

ПРО ТЕ, ПРО ЩО НЕЗРУЧНО ГОВОРИТИ – анонізм, маструбація

Ефективна правова допомога
ПРО ТЕ, ПРО ЩО НЕ ЛЮБЛЯТЬ ГОВОРИТИ – анонізм, маструбація
Дійсно - це питання достатньо делікатне і дуже дискусійне. Одні говорять, що маструбація, анонізм гріх, інші - що це нормальна життєва потреба людини. Це непросте питання, особливо для молодих і неодружених людей, а також і для віруючих, оскільки вони на роздоріжжі: "все ж таки, це гріх чи не гріх?...". 
В Біблії достатньо сказано щодо цього питання:  1 - це про Онана (звідки і пішов термін анонізм), який намірино виливав своє насіння на землю, не бажаючи запліднити дружину свого померлого брата, що було гріхом в очах Богом (Буття 38:9-10). 2 - це згадка малакій в 1 посланні до Коринтян 6 глава, 9 вірш, де є опис тих, хто не попаде в Царство Боже, серед них є так звані «малакії».  Малакія - від грецької "м`який", м`якотілий, той, хто легко піддається тиску. В новогрецікій мові Малакія переводиться як анонізм, відповідно - "малакас" переводиться як аноніст. Тобто в Біблії (1 Кори…