Перейти до основного вмісту

В УКРАЇНІ ПРОПОНУЮТЬ СВЯТКУВАТИ ДЕНЬ БАТЬКА


В УКРАЇНІ ПРОПОНУЮТЬ СВЯТКУВАТИ ДЕНЬ БАТЬКА

Міжнародний день батька з ініціативи громадських організацій святкуватимуть 15 вересня і в Україні. У планах влади до 2014 року надати Дневі статус державного свята і тоді його мали б святкувати на всеукраїнському рівні. А поки що заходи вже кілька років відбудуться як громадська ініціатива. Цього року вона пройде у п’яти містах – Києві, Львові, Сумах, Житомирі і Дніпропетровську.
У цей день в Києві, в Маріїнському парку, зі сцени безперервно лунатиме музика – виступатимуть творчі багатодітні сім’ї-колективи. В цей час батьки з дітьми зможуть розважатися на ігрових майданчиках.
Напередодні святкувань організатори свята поділилися своїми думками про те, яким повинен бути справжній чоловік. Повідомляє спеціально для РІСУ Ольга Макар.
«У нашому суспільстві прийнято, що якщо хлопець має інтимні зв’язки з жінкою, він стає мужчиною – і така думка – це велика проблема. Якщо ми не знаємо, хто такий мужчина, у нас є серйозні проблеми в суспільстві. За Біблією, мужчина повинен розуміти жінку, захищати її, дорожити нею, — розповів на прес-конференції 11 вересня в УНІАНі Стів Вебер, президент асоціації «Еммануїл». У Стіва шестеро дітей, троє з яких – всиновлені. — Моє завдання – щодня показувати, хто такий батько».
Здорове суспільство залежить від здорової сім’ї, переконаний Вебер. У його найближчій родині сьогодні 40 людей. «Поки що у нас немає жодного розлучення. Але це не єдиний показник, у нас також немає судимостей, всі з вищою освітою, працюють, а троє з моїх братів – керівники фірм. Все це тому, що нас дуже хороший образ того, хто такий батько», — чоловік показує велике фото своєї сім’ї.
«Чомусь в нашій країні чоловіки вважають, що батько має лише заробляти кошти і утримувати сім’ю. Хоча після розлучення батьки чомусь про це забувають! Ми стикаємося з тотальною безвідповідальністю батьків, які думають, що достатньо просто народити дитину і не розуміють, що її треба ще й виховати», — ділиться своїми спостереженнями Микола Кулеба, працівник національної служби у справах дітей міста Києва.
За його словами, якщо пара розлучається, у 97% випадків діти починають проживати лише з матір’ю. Серед 3% батьків-одинаків у більшості дружини померли, тож вони були вимушені виховувати дітей. У деяких європейських країнах кількість батьків-одинаків сягає 20%, у США – 15%.
Микола Кулеба, виховуючи чотирьох дітей, на власному досвіді побачив, що, коли тато приходить до школи і є присутнім у класі, діти значно серйозніше ставляться до навчання, ніж коли приходить мати – вони горді, що до них прийшов батько. Натомість статистика говорить про інше: зазвичай на виховання власної дитини батько приділяє не більше 4 хвилин в день. Лише одну дитину з десяти доглядає батько, коли вона хворіє. І лише третині дітей батько допомагає з уроками.
Втім, Олександр Марченко, президент МГО «Міжнародний центр батьківства», дивиться на ці проблеми з великим оптимізмом: «В Києві я бачу, що у вихідні чоловіки часто проводять час з дітьми – у парках, на спортмайданчиках. На першому дзвінку бачу багато татусів, багато везуть дітей в школу. Це не більшість, але вже бачимо певні зміни. У ментальності чоловіків є бажання бути добрим батьком. Проблема в тому, що багато з них не отримали хорошого прикладу від своїх татів, тож, бажаючи бути кращими, вони не знають, як це зробити».
Стосунки між дитиною і батьком, запевняє Марченко, вибудовуються через прості речі: гра, розповіді про своє минуле, спільна справа – коли робиш з дітьми те, що подобається їм, і залучаєш їх до своєї справи.
«Найважливіша роль, яка може бути в чоловіка, – бути батьком, бути зі своїми дітьми. Чоловіки люблять змагання, і я пропоную розглядати батьківство як досягнення, більше за будь-яке інше. Бо батьківство вимагає зусиль і потребує великої уваги», — додає Руслан Малюта, президент альянсу «Україна без сиріт». На його думку, проблема сирітства і безвідповідального батьківства – це не просто соціальне питання, це питання національної безпеки. Адже ті люди, які приймають важливі рішення в країні, – це також чиїсь сини чи дочки.
Ініціатори святкування запрошують громадські організації по всій Україні долучатися до святкування Дня батька та інціювати в своїх населенних пунктах проведення заходів з цієї нагоди.

За матеріалами РУСУ

Коментарі

  1. Тільки ми не долучаємося до міжнародної події, а впроваджуємо Всенародний (тобто це свято що ініційоване народом, активними громадянами України), свій, український День Батька. Було б доречно змінити назву статті. Сама стаття добра, відповідає духу прес-конференції.
    Нажаль, журналісти бувають не уважні, хоча в наданому прес-релізі і буклетах і на Вікіпедія все чітко написано.

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

МОЛИТВА – ВІРУЮ, як основа християнського світогляду

Ефективна правова допомога

МОЛИТВА – ВІРУЮ, як основа християнського світогляду
Вірую в Єдиного Бога Отця, Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він для нас, людей, і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком. І розп'ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований. І воскрес на третій день, як було написано. І возніся на небо, і сидить праворуч Отця.

І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.  І в Духа Святого, Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків. В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву. Визнаю одне хрещення на відпущення грі…

МОЛИТВА ПРО ДОПОМОГУ

МОЛИТВА ПРО ДОПОМОГУ
Господи, я знаю, що Ти єдиний мій Помічник у тій складній ситуації, яку я переживаю (розкажіть її і попросіть те вирішення, яке б Ви хотіли). Я віддаюсь в Твої руки і прошу, щоб Ти простив всі мої гріхи та позбавив мене від всякого прокляття. Я прошу, щоб Ти був від сьогодні і назавжди моїм Господом та Спасителем. Я знаю, що коли свої очі я зводжу на небеса, то звідти прийде мені допомога, я вірю, що мені допомога від Тебе, бо Ти вчинив небо й землю і для Тебе немає нічого неможливого! Ти не даси захитатись нозі моїй, не здрімає мій Сторож: оце не дрімає й не спить мій Сторож! Господь то мій Сторож, Господь моя тінь при правиці моїй; Удень сонце не вдарить мене, ані місяць вночі! Господь стерегтиме мене від усякого зла, стерегтиме Він душу мою; Господь стерегтиме мій вихід та вхід відтепер аж навіки! І за це я славлю Тебе, мій Бог і надзвичайно дякую,  в ім’я Ісуса Христа, Амінь.
Сергій Гула

ПРО ТЕ, ПРО ЩО НЕЗРУЧНО ГОВОРИТИ – анонізм, маструбація

Ефективна правова допомога
ПРО ТЕ, ПРО ЩО НЕ ЛЮБЛЯТЬ ГОВОРИТИ – анонізм, маструбація
Дійсно - це питання достатньо делікатне і дуже дискусійне. Одні говорять, що маструбація, анонізм гріх, інші - що це нормальна життєва потреба людини. Це непросте питання, особливо для молодих і неодружених людей, а також і для віруючих, оскільки вони на роздоріжжі: "все ж таки, це гріх чи не гріх?...". 
В Біблії достатньо сказано щодо цього питання:  1 - це про Онана (звідки і пішов термін анонізм), який намірино виливав своє насіння на землю, не бажаючи запліднити дружину свого померлого брата, що було гріхом в очах Богом (Буття 38:9-10). 2 - це згадка малакій в 1 посланні до Коринтян 6 глава, 9 вірш, де є опис тих, хто не попаде в Царство Боже, серед них є так звані «малакії».  Малакія - від грецької "м`який", м`якотілий, той, хто легко піддається тиску. В новогрецікій мові Малакія переводиться як анонізм, відповідно - "малакас" переводиться як аноніст. Тобто в Біблії (1 Кори…