ЗВЕРНЕННЯ ГЛАВИ УГКЦ ДО ПРЕЗИДЕНТА ЩОДО ГЕЙ-ПАРАДУ

04 квітня 2012 року Божого
Високодостойному Панові
Вікторові Януковичу,
Президентові України 


Високодостойний Пане Президенте!

Звертаюся до Вас від імені Української Греко-Католицької Церкви у справі, яка викликає велике занепокоєння наших вірних – широкої пропагандистської кампанії інспірованої організаціями ЛГБТ–спрямування (лесбійок-геїв-бісексуалів-транссексуалів) і бажаємо висловитись на захист традиційних сімейних цінностей.
Стаття 51 Конституції України визначає, що шлюб в Україні ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, які мають рівні права й обов'язки у шлюбі та сім'ї; а також, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. У нікого не викликає сумнівів мудре твердження, що традиційна сім’я є незаперечною цінністю як в особистому так і суспільному вимірі, бо саме сім’я, збудована на нерозривному союзі чоловіка та жінки, скріпленому взаємною любов’ю та вірністю, є обдарована Богом благодаттю продовження людського роду.
Ми радо підтримуємо всілякі старання державної влади, спрямовані на захист подружжя-сім’ї, що є союзом любові між чоловіком та жінкою, і намагаємося, як Церква, задля цього всебічно співпрацювати з державною владою та місцевим самоврядуванням.
Одначе ми не можемо погодитися з ситуацією, коли так звані сексуальні меншини, хибно трактуючи захищеність права кожної людини в Конституції України, посягають на права, що належать винятково подружжю і сім’ї, та пропагують свій особистий вибір і стиль життя як норму. Прикро, що цьому подекуди сприяють органи державної влади; чи то реєструючи як громадські організації «церкви» гомосексуалістів; чи впроваджуючи в державних навчальних закладах програми «толерантності» спрямовані проти «гомофобії»; чи дозволяючи проводити так звані гей-паради, як це вже знову планується зробити в травні цього року у Києві; чи некритично приймаючи до виконання вимоги закордонних ЛГБТ-організацій та їх прихильників щодо імплементації у вітчизняне законодавство пропонованих ними спотворених «під себе» норм. Такі дії органів державної влади суперечать не лише християнським цінностям, на яких сформувалася та утверджується самобутність української нації, її історична свідомість, традиція і культура, а й природному моральному закону, що базується на здоровому глузді. Це підтверджує й нещодавнє рішення Європейського Суду, який визнав, що держава не зобов'язана надавати гей-парам ті ж права, що й традиційній сім'ї.
Ми свідомі того, що ці групи намагаються за допомогою різноманітних технологій переконати суспільство приймати або принаймні закривати очі на небезпеку, яку несуть із собою гомосексуальні союзи, котрі вдають та пародіюють «священні подружні вузли», а також вважати нормальним усиновлення дітей такими зв’язками. Це робиться мовби в ім’я толерантності та політичної правильності, однак при цьому здорові традиційні погляди ігноруються, замовчуються або висміюються. Ми зі сумом спостерігаємо, як у багатьох країнах світу, з ініціативи діячів ЛГБТ-середовищ успішно чиняться спроби знівелювати цінність сім’ї та допустити до виховання дітей у середовищі гомосексуальних зв’язків, використовуючи при цьому систему державного примусу цих країн. Ці згубні тенденції не мають кордонів і поступово проникають також у наше суспільство та країну. 
Внаслідок такої пропаганди, зокрема за підтримки засобів масової інформації, в Україні поступово створюється ситуація, коли захисту, у тому числі юридичного, вже потребує найцінніша фундаментальна складова суспільства, якою є і повинна залишитися сім’я. Сім’я має на меті збереження дару любові, народження і повноцінне виховання дітей та сприяє збереженню суспільної моралі.
Відчуваючи щораз більшу загрозу традиційним людським цінностям, хочемо нагадати, що Творець від початку створив людину чоловіком і жінкою, наділив їх своїм образом та подобою і покликав їх, щоб вони стали одним тілом (пор. Мт. 19, 4–6; Мр. 10,6–8; Бут. 2, 24), а це означає – образом таїнства самого Бога: «Бог сотворив людину на свій образ, на образ Божий сотворив її: чоловіком і жінкою сотворив їх» (Бут. 1, 27). І цю велич людської гідності ми покликані захистити. 
Церква бачить небезпеку для сім’ї у поширенні і негативному впливі таких тенденцій, котрі, як прояв морального безладу, є неприйнятними. Ще не запізно, щоб протистояти їм не тільки як християни – в ім’я вірності Євангелії нашого Господа Ісуса Христа, а й як українські громадяни – в ім’я захисту гідності людини та її справжнього блага, в ім’я щастя теперішнього та прийдешнього поколінь і задля збереження перевірених тисячоліттями наших добрих національних традицій. 
Ми згідні з тим, що не можна допускати до порушення будь-яких людських прав. Церква однозначно і авторитетно виступає проти зневаги, осуду та насильства щодо гомосексуалістів, бо, засуджуючи гріх, вона з материнською любов’ю ставиться до особи грішника. Однак у сучасному світі, на жаль, існує багато інших кричущих порушень прав людини, часто навіть насильницьких, на підстави раси, статі, мови, релігії, політичних переконань, соціального походження чи майнового стану, хвороби, зокрема ВІЛ-інфекції, тощо. Усе це повинно бути засудженим і знаходитися під контролем держави. Проте не можна вирізняти якоїсь однієї категорії жертв і надавати їй особливих привілеїв, тим паче що в міжнародному і вітчизняному праві вже існує достатньо гарантій для захисту гомосексуалістів від порушень їхніх громадянських прав. 
На основі вищезазначеного просимо Вас, високодостойний пане Президенте, твердо стати на захист традиційних українських сімейних цінностей та вжити таких заходів:
- доручити Міністерству юстиції України і Державній реєстраційній службі України не допускати надалі реєстрації як громадських організацій ЛГБТ-«церков»; 
- доручити Міністерству освіти і науки, молоді та спорту України переглянути існуючі навчальні та виховні програми і підручники, де піднімаються питання статевого виховання, гендеру та «толерантності», і залучити до цього процесу представників Церков і релігійних організацій;
- заборонити проведення в Україні, зокрема в Києві, гей-парадів; 
- не приймати до виконання вимоги українських та закордонних ЛГБТ-організацій і їх прихильників щодо змін у вітчизняному законодавстві;
- скористатися позитивним досвідом російських законотворців та ініціювати прийняття законодавчих актів проти пропаганди гомосексуалізму в Україні.
Ми переконані, що спільними зусиллями Церкви й Держави можемо уберегти нашу Вітчизну від суспільної деградації та фізичного і морального виродження.

З належною повагою

† СВЯТОСЛАВ