Перейти до основного вмісту

СУДДІВСЬКЕ СВАВІЛЛЯ ТА КРУГОВА ПОРУКА


СУДДІВСЬКЕ СВАВІЛЛЯ ТА КРУГОВА ПОРУКА


Ростислав Крижановський, академік

Напевно, у жодній іншій країні світу так плідно не трудяться законодавці, як в Україні. Інше питання — які плоди? За два десятки років існування нашої держави прийнято рекордну кількість законів і безліч поправок до них. Відтак не тільки звичайні громадяни, а й півмільйонна армія юристів не в змозі як слід розібратися в дедалі більшому валі юридичних «інновацій». Цим, вочевидь, можна пояснити той факт, що навіть судді часто не вважають за необхідне керуватися ні цими законами, ні Конституцією.
Причому ми не торкаємося випадків, коли деякі юридичні норми можна тлумачити з прямо протилежних позицій. Усі знають, що в Україні недосконалість законів «компенсується» їх невиконанням чи ігноруванням. Але одна річ, коли «обходять» закони прості громадяни або чиновники, інша — судді.
Часто «внутрішня переконаність» судді ставиться свідомо вище законів і Конституції. І аж ніяк не через їхню недосконалість. 
Ось один із наочних прикладів суддівської корупції. 
Ще в листопаді 2008 р. тодішній міністр освіти та науки України Іван Вакарчук як голова Державної акредитаційної комісії (ДАК) підписав постанову ДАК про припинення освітньої діяльності об’єднання громадян: «Християнський гуманітарно-економічний відкритий університет» (ХГЕУ).
Згідно зі ст. 49 («Самоосвіта громадян») Закону України «Про освіту», громадяни і об’єд­нання громадян мають право створювати відкриті, народні та інші університети. Відповідно до цієї статті і За­кону України «Про об’єднан­ня громадян», в 1997-му був створений ХГЕУ як громадський університет неформальної (християнської) освіти. Така освіта визнається й підтримується ООН, ЮНЕСКО, Європейським Сою­зом, Радою Європи і закріплена документами Болонського процесу. 
Неформальне громадське об’єднання, згідно із Законом України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» та відповідними нормативними документами Кабінету міністрів України, Міністерства освіти і науки, молоді та спорту (МОНМС), однозначно не ліцензується й не акредитується, як і вся громадська діяльність загалом.
Як випливає зі змісту Закону України «Про об’єднання громадян», МОНМС не має жодних прав стосовно об’єднання громадян, у тому числі ХГЕУ, який офіційно зареєстрований і конт­ро­люється, відповідно до українського законодавства, тільки органами юстиції.
Згідно з Положенням про Державну акредитаційну комісію, ДАК також не мала жодного права приймати рішення про припинення діяльності ХГЕУ. У мас-медіа про таке безглузде замовне рішення писали, що з таким самим успіхом ДАК могла би заборонити обертання Землі навколо Сонця.
Природно, ХГЕУ подав позов в Одеський окружний адміністративний суд про визнання цього рішення незаконним. Колегія суддів під головуванням голови цього суду О.Глуханчука такому найпростішому питан­­ню, всупереч Кодексу адміністративного судочинства України, присвятила аж вісім судових засідань, що розтяглися на шість місяців. 
Відповідач з’явився лише один раз, заперечення подав із порушенням термінів, жодних доказів своєї позиції не представив.
У результаті, без конкретних посилань на конкретні статті українських законів, колегія суддів прийняла рішення відмовити (?!) ХГЕУ в позовній вимозі про скасування незаконного рішення ДАК України.
Фактично ДАК привласнила собі повноваження суду, а суд визнав таке свавілля законним. Таким чином, було грубо порушено ст. 37 Конституції України, в якій чітко зазначено: «Заборона діяльності об’єднаннягромадян здійснюється тільки в судовому порядку»… (а не Дер­жавною акредитаційною комісією, хай навіть і очолюваною міністром), та ст. 19 п. 3, ст.ст. 31, 32 Закону України «Про об’єднання громадян», в яких також право на припинення діяльності об’єд­нання громадян надається тільки суду, й нікому іншому.
Тобто суд у складі голови Глуханчука та суддів Юхтенко, Тарасишиної грубо проігнорував (на замовлення власника двох університетів, який вважає себе хазяїном усіх судів в Україні?) і Конституцію, і закон.
Нашу версію замовного характеру дій з боку ДАКу та суду підтверджує не тільки абсурдність рішення з перевищенням ДАКом своїх повноважень, а й суддівське свавілля.
Природно, ХГЕУ, не припиняючи своєї законної громадської діяльності, подав скаргу в Одеський апеляційний адміністративний суд. Проте й цей суд у складі суддів Джабурія, Кру­сяна, Шляхтицького після двох засідань теж повністю проігнорував і Конституцію України, і Закон України «Про об’єднання громадян». При цьому зовсім не брався до уваги той факт, що за два роки, які минули від дня прийняття незаконного рішення ДАК, воно не було виконане. Діяльність ХГЕУ не припинена тому, що незаконне рішення не має юридичної сили.
Тобто реально це незаконне рішення абсолютно не перешкоджає законній діяльності ХГЕУ, який просто хоче відновити справедливість (законність) і заодно перевірити або підтвердити свою версію про замовний характер дій проти об’єднання громадян. 
Далі ХГЕУ подав касаційну скаргу у Вищий адміністративний суд України. Понад рік суд роздумував, як йому вийти з цієї ускладненої до краю ситуації. Тим більше що ХГЕУ законно наполягав на своїй присутності на засіданні суду. Справу мали розглядати п’ятеро суддів. Але це засідання не відбулося, бо троє суддів (Конюшко, Гончар, Гордійчук) провели попереднє засідання, на якому за відсутності представника ХГЕУ вирішили, що нібито немає жодних підстав розглядати цю касацію у звичайному судовому засіданні. Мовляв, вони вважають рішення попередніх судів (що ігнорують Конституцію та базовий закон для об’єднань громадян) законними. 
Правда, в рішенні цього суду була лукава рекомендація звернутися ще у Верховний суд України. Для цього, згідно з нововведеннями українського законодавства, ХГЕУ необхідно було знайти аналог схожого беззаконня. Подача нової касаційної скарги вже на незаконне рішення Вищого суду у Верховний суд України можлива, виходячи з поправки до Закону (Кодекс адміністративного судочинства), тільки через той суд, на який скаржишся. І саме Вищий адміністративний суд вирішує, чи справді аналог беззаконня є пов­ним аналогом і чи можна цю скаргу (на себе) відправляти у вищу інстанцію. 
Врешті-решт у червні 2012 р. тепер уже п’ять суддів ВАСУ — Донець, Логвиненко, Мороз, Харченко, Чалий — вирішили фактично, що ігнорування попередніми судами Конституції України та базового Закону «Про об’єднання громадян», а також ст. 11, ч. 2 Європейської конвенції з прав людини законне, бо немає повного аналога цього волаючого беззаконня. 
Таким чином, ми маємо приклад унікального «удосконалення» українського законодавства, згідно з яким очевидні замовні беззаконня можуть бути підтримані круговою порукою суддів.
Українська новація впровадження проміжної касаційної інстанції у вигляді вищих судів, яка не має аналогів у світі, на нашу думку, сприяє подальшому корумпуванню судової системи України.
Ми не хочемо очорняти всю суддівську спільноту, в якій багато чудових порядних професіоналів. Але їм справді важко доводиться працювати в такому неблагополучному середовищі з такими колосальними професійними й моральними навантаженнями.
На прикладі цього замовного суддівського свавілля легко зрозуміти, чому Європейський суд із прав людини завалений скаргами на беззаконня та кругову поруку, що процвітають в українських судах.
Ростислав Крижановський, академік

Джерело: Дзеркало Тижня №28 від 18 серпня 2012 року

Коментарі

  1. Одразу видно, що академік, а не практик. Наші суди так працюють вже давно. Є своя такса за рішення першої інстанціх, своя за апеляцію і своя такса (в районі 5000$) у Вищому суді, що вони навіть не розглядали. "Поле чудес" з Якубовичем: "Даю гроші і не відкриваємо...". А з державою та ще й там, де було багато галасу... Дивно, що сподівалися на щось інше. Суди - одна з гілок влади, а в країні, де влада спрямована проити людей, це її інструмент. Поки людина років 10 буде повзати по судах з нею можна робити усе, що забажаєшь.

    ВідповістиВидалити
  2. Действительно, дел, в которых прямо игнорируется Конституция и законы очень много. И ситуация "Даю деньги и не открываем..." широко распространена, в особенности среди судей судов первой инстанции.

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ДВІ ГОЛОВНІ ЗАГРОЗИ ДЛЯ БОЖОГО ПОКЛИКАННЯ

ДВІ ГОЛОВНІ ЗАГРОЗИ ДЛЯ БОЖОГО ПОКЛИКАННЯ Як мало сьогодні ми бачимо, дійсно, людей, які б мали великий Божий плід в своєму житті. А, часто, бачимо, коли  віруючі   люди живуть за стандартами  цього  світу, маючи цілі, які актуальні для мирських людей, прагнуть багатства так, як би це було основа їхнього життя… Сьогодні постає важливе питання: "чому ми такі малопродуктивні у Божій справі"? Відповідь можна знайти у нижчезазначеному слові Христа: А між терен посіяне, це той, хто слухає слово, але клопоти віку цього та омана багатства заглушують слово, і воно зостається без плоду. (Матвія 13:22) Варто розуміти, що перед нами є дві дуже серйозні загрози, щоб реалізувати Боже покликання: 1.                щоденні  справи, завантаженість та суєта віку цього настільки навантажили нас, що ми забули про служіння Боже, ми забули про достатню молитву, ми забули про покликання Боже. У нас немає часу, щоб думати про духовне – ми дуже зайняті на роботі, нас так баг

МОЛИТВА ПРО ДОПОМОГУ

МОЛИТВА ПРО ДОПОМОГУ Господи, я знаю, що Ти єдиний мій Помічник у тій складній ситуації, яку я переживаю (розкажіть її і попросіть те вирішення, яке б Ви хотіли). Я віддаюсь в Твої руки і прошу, щоб Ти простив всі мої гріхи та позбавив мене від всякого прокляття. Я прошу, щоб Ти був від сьогодні і назавжди моїм Господом та Спасителем. Я знаю, що коли свої очі я зводжу на небеса, то звідти прийде мені допомога, я вірю, що мені допомога від Тебе, бо Ти вчинив небо й землю і для Тебе немає нічого неможливого! Ти не даси захитатись нозі моїй, не здрімає мій Сторож: оце не дрімає й не спить мій Сторож! Господь то мій Сторож, Господь моя тінь при правиці моїй; Удень сонце не вдарить мене, ані місяць вночі! Господь стерегтиме мене від усякого зла , стерегтиме Він душу мою; Господь стерегтиме мій вихід та вхід відтепер аж навіки! І за це я славлю Тебе, мій Бог і надзвичайно дякую,  в ім’я Ісуса Христа, Амінь. Сергій Гула

МОЛИТВА – ВІРУЮ, як основа християнського світогляду

МОЛИТВА – ВІРУЮ , як основа християнського світогляду Вірую в Єдиного Бога Отця , Вседержителя, Творця неба і землі, всього видимого і невидимого. І в Єдиного Господа Ісуса Христа, Сина Божого, Єдинородного, що від Отця народився перше всіх віків, Світло від Світла, Бога істинного від Бога істинного, рожденного, несотворенного, єдиносущного з Отцем, що через Нього все сталося. Він для нас, людей , і ради нашого спасіння зійшов з небес, і воплотився від Духа Святого і Марії Діви, і став чоловіком. І розп'ятий був за нас при Понтії Пилаті, і страждав, і був похований. І воскрес на третій день, як було написано. І возніся на небо, і сидить праворуч Отця. І знову прийде у славі судити живих і мертвих, і Царству Його не буде кінця.  І в Духа Святого , Господа Животворчого, що від Отця походить, що Йому з Отцем і Сином однакове поклоніння і однакова слава, що говорив через пророків. В Єдину, Святу, Соборну і Апостольську Церкву. Визнаю одне хрещення на від